Цікава думка. Якщо бренд має багато застарілих публікацій, ШІ може використати їх як достовірні джерела.
https://www.searchenginejournal.com/biggest-ai-search-risk-is-conflicting-information/586904/

Замість звичайного контент-аудиту варто провести перевірку фактичних тверджень. Потрібно задокументувати:
— Які запитання ставлять користувачі.
— Які застарілі припущення в них закладені.
— Де саме (на сайтах, у PDF, медіа-кітах) з'являються старі версії інформації.

Важливо не просто випускати новий контент, а виправляти старий. Історичні сторінки варто маркувати датами або статусом "архів", а застарілі дані на профільних ресурсах — оновлювати або видаляти.

Приклади ситуацій, коли це стається.

1. Зміна керівництва
Користувач запитує: "Хто є CEO компанії X?".

Компанія вже давно змінила структуру і тепер має позицію "SVP та генеральний менеджер", а не "CEO". Проте в інтерв'ю 3-річної давності, прес-релізах та старих біографіях на сайті компанії все ще фігурує попередній керівник із посадою "CEO".

2. Застарілі функції продукту
Користувач запитує: "Які формати файлів підтримує програма X?".

Два роки тому продукт підтримував формати A, B та C. Згодом функціонал оновили, і тепер підтримуються лише D та E. Проте старий PDF-мануал або оглядова стаття на сторонньому ресурсі все ще лежать у мережі з переліком "A, B, C".

3. Ребрендінг або зміна бізнес-моделі
Користувач запитує: "Яка вартість підписки на сервіс Y?".

Компанія відмовилася від тарифного плану "Lite", але стара сторінка з описом цього плану залишилася в індексі (наприклад, як технічний архівний файл).

LLM не знає, що є застарілим, а що ні. Вони вважають правдою те, що частіше зустрічається в контексті ключових слів запиту. Якщо ви не поясните йому, що старий термін більше не актуальний, він завжди буде віддавати перевагу минулому.