1️⃣ Перші рішення Драпатого
Після призначення Михайла Драпатого головнокомандувачем масштабної кадрової "революції" в армії не відбулося, кажуть джерела видання. Він не став масово прибирати командирів і штабних офіцерів, які працювали за Олександра Сирського.
Водночас точкові зміни у вищому командуванні все ж відбуваються. Зокрема, Артема Мартиненка, одного з архітекторів системи управління боєм DELTA, призначили заступником головнокомандувача ЗСУ, відповідальним за цифрову трансформацію та інновації. Ще одним тимчасово виконувачем обов'язків заступника головкома став бригадний генерал Сергій Собко.
Джерела звертають увагу навіть не на масштаб перестановок, а на сам підхід Драпатого до кадрових рішень. За їхніми словами, він почав активніше просувати на високі управлінські посади людей із нижчих щаблів військової ієрархії. Тобто з’явився значно ширший кадровий ліфт.
...
Ще одну відмінність співрозмовники бачать у самому стилі управління. За їхніми словами, за Сирського значна частина безпосередньої роботи з фронтом була зосереджена на самому головнокомандувачі.
"Значна частина роботи начальника Генштабу Гнатова була зав'язана на міжнародному треку – зустрічах, переговорах, різних форматах взаємодії з партнерами. Сам Сирський при цьому практично жив на фронті: постійно їздив по напрямках, заїжджав у підрозділи, особисто включався в проблемні ситуації й намагався тримати під контролем дуже багато речей аж до нижчих рівнів. Умовно кажучи, якщо десь виникала дірка – він сам їхав і допомагав її закривати", – розповідає один зі співрозмовників.
За його словами, така модель давала Сирському дуже детальне розуміння ситуації на фронті, але водночас могла забирати частину уваги від питань стратегічного рівня чи тієї ж проблеми штурмових полків.
"План війни у нього був, але значною мірою він залишався у нього в голові. Драпатий поки працює інакше. Він теж їздить на фронт, дивиться, що відбувається, але наразі більше дає командирам на місцях можливість самим показати результат – і тим, хто вже працював, і тим, кого він призначає", – каже джерело.
Співрозмовник припускає, що такий підхід може залишити новому головнокомандувачу більше часу на системні питання – зміни в управлінні, майбутнє штурмових військ та оформлення власної стратегії ведення війни.
"Щоб зрозуміти, яким головкомом буде Драпатий і оцінювати його перші кроки, треба хоча б три місяці", – підсумовує співрозмовник.
▪️Одне із системних питань, яке новому головкому доведеться вирішувати вже в дуже осяжній перспективі – майбутнє штурмових полків та створення Об’єднаних сил швидкого реагування.
У липні Володимир Зеленський підписав указ про формування нової структури у складі ЗСУ і заявив, що формувати нову структуру буде бригадний генерал Дмитро Волошин. ОСШР мали об'єднати штурмовий компонент із безпілотними системами, артилерією та іншими засобами для швидкого реагування на найскладніших ділянках фронту.
За словами кількох інформованих співрозмовників, від створення ОСШР не відмовилися, але між Драпатим і Волошиним є різне бачення того, якою має бути ця структура і як її слід застосовувати.
У підсумку, зараз Волошин повернувся до керівництва 8-м корпусом ДШВ, а нового кандидата, який міг би очолити формування ОСШР, поки не визначили.
Поки це питання не вирішене, штурмові полки фактично розподіляють в оперативне підпорядкування корпусів, які виконують завдання на найбільш складних напрямках.
Наприклад:
• 425-й полк "Скеля" працює разом з 1-м корпусом "Азов",
• 225-й полк – з 7-м корпусом ДШВ,
• 33-й полк – з 3-м корпусом.
Це не означає включення таких полків до штатного складу відповідних корпусів: вони залишаються окремими частинами, але виконують завдання у смузі корпусу під управлінням його командування.