минуле літо. глибока ніч. тиша.
день наповнений помилками, які віддають болем в грудях. і знову, знову питаєш в себе — а чи правильно вчинила? чи варто було пробачати. і знову зрада, знову чужий сміх поряд з рідним-любимим, знову фотографії від яких хотілось померти.
але тепер, коли біль вщух, коли усе те, залишилось в минулому, серце перестало калатати при згадці чужого імена. тепер усе точно кануло в огиду і ненависть, тепер легше дихати.
нове життя, нова закоханість, яка не знищує а відновлює усе, те що було зруйноване.