Ліс тихий і спокійний

У лісі так красиво й тихо,
Мов світ заснув під пологом гілок.
Шум міста — то далека лиха,
А тут — зелений, добрий ток.

Співає вітер у гіллячках,
Трава шепоче: «Приляж, читай».
Сова мовчить на товстій гілці,
І сонячний струмує рай.

Прикольно тут гортати сторінки,
Де пригоди, магія, світанок,
Де звірі — мов старі знайомі,
А кожен кущик — то роман.

Нема ні шуму, ні тривоги,
Лиш пташка скине пару нот.
І книжка пахне лісом збоку,
І час уже не йде — пливе,
Немов ріка у верболозі,
І серце радісно співа:
«Прекрасний світе, ліс мій любий,
Ти — найзатишніша держава».

Це перезалив, вірш мій але з попереднього каналу.