я міг брехати, коли казав, що все добре.
— я правильно роблю?
так.
але десь глибоко в душі я відповідав собі: ні. я хочу змін.
— тобі це не заважає?
ні.
хоча насправді я хотів, щоб воно справді мені не заважало.
— побудеш без мене?
звичайно. я зможу сам себе підтримати, зібрати докупи й зробити все, щоб знову повернутися до свого веселого настрою, до себе.
я ніколи тобі не говорив, але іноді мені тебе бракувало.
точніше – завжди.