Схеми

Швидкість до 500 км/год, система онлайн-керування і камера, що дозволяє бачити з висоти 8 кілометрів. «Розпакували» новий російський реактивний дрон, щоб розібратись, чому вони так відчутно тероризують українські міста.

Останніми місяцями російська армія масово атакує українські міста реактивними «Шахедами» – по факту, це БПЛА «Герань». Цілять і по військових об'єктах, але переважно – по цивільній інфраструктурі.

«Схеми» отримали унікальну можливість дослідити один із таких вцілілих БПЛА – «Герань-4 сікер (Seeker – модифікація)». То що ж робить ці нові дрони настільки небезпечними?

▪Китайський двигун TG-2000 дозволяє дрону летіти зі швидкістю до 500 км/год на висоті 8 кілометрів і долати відстань у понад 700 кілометрів. Саме висота і швидкість цілі значно ускладнює роботу української ППО.

▪Дронами керують російські оператори в режимі реального часу. Для цього в «Геранях» встановлені Mesh-модем та SIM-картки, які забезпечують зв'язок і можливість управління. Крім того, дрони оснащують камерою з денним і нічним каналами та високократним зумом.

▪16-канальна CRPA-антена в БПЛА ускладнює радіоглушіння. Це означає, що для ефективної протидії потрібно ще більше засобів РЕБ – щонайменше 16, які мають працювати одночасно.

Детальніше про те, як змінилися російські дрони, дивіться у матеріалі

У Львівській облпрокуратурі спростовують зустріч їхнього керівника із підозрюваним у справі «Карфаген» Сергієм Кропивою («Канцлером»)

Трохи передісторії: нещодавно у суді заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП переконував, що у Львові, де його затримало НАБУ, нібито перебував у службовому відрядженні.

І коли суддя запитав, з ким саме, Кропива заявив, що мав зустріч з керівником Львівської облпрокуратури «на прізвище Мерет» та іншими працівниками. На запитання про ім’я та по-батькові цього керівника Кропива відповів: «Чесно, не пам’ятаю. Зараз подивлюсь, як його звати».

Прокурор САП у суді одразу цю версію заперечив. За даними слідства, у Львові посадовець Офісу генпрокурора перебував на відпочинку з цивільною дружиною Єлизаветою Івахненко (на записах НАБУ фігурує як «Муза»).

Тепер це спростовують і в самій Львівській облпрокуратурі, куди «Схеми» надіслали запит.

«Керівник обласної прокуратури перебував на своєму робочому місці та зустрічей із Сергієм Кропивою не проводив. Телефонних розмов чи інших комунікацій між ними у зазначений період також не було», – йдеться у відповіді відділу інформаційної політики облпрокуратури.

Там також стверджують, що до відомства не надходила інформація про зустрічі Кропиви з іншими працівниками прокуратури Львівщини – а отже, документального підтвердження таких зустрічей немає.

Нагадаємо: 4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів.

Слідство заявляє, що її створив та очолив один із керівників структурних підрозділів ОГП в середині 2025 року, а її учасники налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів.

Пізніше в Офісі генпрокурора, коментуючи це розслідування НАБУ, заявили, що нададуть слідству «повне сприяння».

Двох фігурантів справи «Карфаген» – Сергія Кропиву і Єлизавету Івахненко суд взяв під варту.

UPD: Фігурант операції «Карфаген» Сергій Кропива ще не звільнений і не відсторонений з посади заступника керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора через тонкощі процедури. Про це виданню «Українська правда» повідомила речниця ОГП. За її словами, Офіс генерального прокурора не може просто видати наказ про звільнення прокурора лише на тій підставі, що йому повідомлено про підозру або що він перебуває під вартою.

Вчора у вечірньому зверненні президент заявив про необхідність перевірити всіх керівників центральних органів виконавчої влади. «Від податкової, АРМА і до різних інспекцій, в яких є корупційні ризики і вони високі», – сказав Володимир Зеленський.

А ми, тим часом, хочемо нагадати про одного керівника центрального органу зі спеціальним статусом, який підпорядковується саме президенту України – це Антимонопольний комітет. Який і досі очолює Павло Кириленко.

Ще у березні 2024 року «Схеми» опублікували розслідування про те, що його родина впродовж 2020-2023 років обзавелася нерухомістю і автівками на понад 70 мільйонів гривень. За цими фактами НАБУ відкрило кримінальне провадження, і нині триває суд у справі за обвинуваченням Кириленка в незаконному збагаченні і недостовірному декларуванні. Але при цьому Павло Кириленко – досі голова Антимонопольного комітету.

Чи звернуть увагу на нього під час анонсованої президентом перевірки?

❗️Верховна Рада звільнила Руслана Кравченка з посади генпрокурора. «За» проголосували 317 депутатів.

Рішення ухвалили на тлі операції НАБУ та САП «Карфаген». Напередодні Кравченко виїхав з України, заявивши, що перебуває у відрядженні. Президент Зеленський відсторонив його від посади.

❤️Радіо Свобода. Підписуйтесь

❗️В Офісі генпрокурора заперечили повідомлення про підозру керівнику антикорупційного органу

В ОГП заявили, що в межах кримінального провадження жодній особі, зокрема керівнику антикорупційного органу, підозру не повідомляли. За даними Офісу, відповідні відмітки в ЄРДР скасували. Прізвищ в ОГП не назвали.

Раніше генпрокурор Руслан Кравченко заявив про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та ще одній особі, близькій до керівника САП. Згодом Кривонос і керівник САП Олександр Клименко заявили, що підозр від Кравченка не отримували.

В атаці на антикорупційні органи брали участь працівники СБУ – Кривонос

Директор НАБУ Семен Кривонос на брифінгу повідомив: «Важливо відзначити також, що з опублікованих матеріалів, в тому числі, в цих діях також брала участь СБУ, і так само це відбувалось в липні (2025 року – ред.)».

На прохання журналістки «Схем» конкретизувати, Кривонос зазначив: «Щодо залученості працівників СБУ – були довідки відповідні щодо наших працівників, і, за нашою інформацією, це здійснювали окремі департаменти ГУ «Д» ДЗНД (Головне управління ГУ «Д» Департаменту захисту національної державності – ред.)».

В СБУ ці заяви поки публічно не коментували.

🔴Кривонос і Клименко заявили, що не отримували підозр від Кравченка. Що кажуть:

🛑Директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що не бачив підозри і йому ніхто її не вручав. Він назвав це «своєрідним винаходом» у вигляді «телеграм-підозри».

🛑Керівник САП Олександр Клименко сказав, що вважає це реакцією на операцію «Карфаген». За його словами, він, його родина та близькі особи жодних підозр не отримували.

ℹ️Вранці генпрокурор Руслан Кравченко заявив про підозру Кривоносу, а також близької до керівника САП особи. Це сталося на тлі його заяви про відставку через операцію НАБУ та САП «Карфаген».

Новина доповнюється.

❗️ Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади Генерального прокурора. Відповідний указ президент підписав 14 вересня.

Генпрокурор Кравченко підписав підозру директору НАБУ Кривоносу і виїхав за кордон. Що відомо:

▪️Генеральний прокурор Руслан Кравченко зранку 14 вересня заявив, що повідомляє про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. За його словами, Кривонос підозрюється у підробленні документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні для уникнення відповідальності в суді. Ще одна підозра стосується близької до керівника САП особи за вплив на суддів ВАКС, пропозицію хабаря та сприяння в ухиленні від мобілізації.

▪️Президент України Володимир Зеленський менш як за годину відреагував на публічну заяву Кравченка: «У цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає. Прошу парламентарів підтримати це звільнення невідкладно».

▪️НАБУ та САП у відповідь на дії Кравченка заявили, що розцінюють це «як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи». Там також заявили, що станом на зараз «жодної підозри директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручено».

▪️«Українська правда» з посиланням на джерела заявила, що Кравченко виїхав за кордон. Пізніше він сам підтвердив, що перебуває у закордонному відрядженні, в межах якого «заплановано ряд зустрічей в ході яких маю намір поінформувати міжнародних партнерів про реальний стан справ у системі антикорупційних органів».

▪️15 вересня Верховна Рада голосуватиме за відставку Руслана Кравченка з посади генпрокурора України, заявив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

Нагадаємо, 7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку з посади генерального прокурора на тлі операції НАБУ та САП «Карфаген» з викриття злочинної організації, пов’язаної з роботою шахрайських кол-центрів. Організатором схеми вважають заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергія Кропиву. За даними правоохоронців, посадовець ОГП створив й очолив злочинну організацію в середині 2025 року, її учасники нібито налагодили механізм систематичного одержання хабарів за те, що не перешкоджали незаконній діяльності так званих кол-центрів. На записах, які публікували НАБУ та САП, Кропива звертається до когось як до «Шефа» та «Андрійовича» (збігається з по-батькові Руслана Кравченка). Кого саме Кропива називає «Шефом», НАБУ і САП не пояснювали.

Кравченко, коментуючи це розслідування антикорупційних органів, заявив, що не має «жодного стосунку до прикриття незаконних кол-центрів, не давав вказівок сприяти такій діяльності й не використовував для цього повноваження генерального прокурора».

Маєток на Закарпатті та майно у Києві на мільйони: чим володіє родина нардепа, який голосував за обмеження роботи НАБУ та САП?

Родина народного депутата від групи «Довіра» Володимира Арешонкова влітку 2022 року придбала будинок площею майже 200 квадратних метрів у селищі Вишково на Закарпатті – водночас сім’ї не вистачило би достатніх офіційних коштів на таку купівлю, з’ясували «Схеми». У той час ринкова ціна подібної нерухомості – до 100 тисяч доларів.

За документами, власницею нерухомості стала на той момент 88-річна мати парламентаря. За останні понад 20 років її офіційні доходи (включно з пенсією) склали майже 300 тисяч гривень. Тобто, цих коштів на таку покупку не вистачило би.

Арешонков пояснив це так: «Вона була приватним підприємцем 10 років. Вона торгувала на базарі. У неї був кіоск». Журналістам не вдалось знайти цьому підтвердження у відкритих джерелах.

Депутат також зауважив, що частину суми за будинок внесла його донька, яка з чоловіком вже десять років працює в США – хоча, як з’ясували «Схеми», вони самі раніше відкрито розповідали у соцмережах про низькооплачувану роботу за кордоном, згодом розпочали там бізнес-діяльність, але з 2021-2022 років обидві їхні американські фірми – неактивні.

Примітно, що майже через два тижні після візиту журналістів на Закарпаття будинок у Вишково переоформили на іншу родичку депутата, яка є тещею Віталія Арешонкова – сина парламентаря, який працює в Бюро економічної безпеки.

Детально про те, як родина народного депутата обзавелась численним майном без достатніх офіційних доходів – у новому розслідуванні «Схем».