Ціна держави

🇺🇸Глобалізація роками здешевлювала борги США. Тепер ця перевага може слабшати

З 2000 року сукупні запозичення США у решти світу сягнули еквівалента 118% американського ВВП. Причина проста: внутрішніх заощаджень у США систематично не вистачало для фінансування внутрішніх інвестицій, тому різницю покривав іноземний капітал.

Водночас ця залежність довгий час була для Сполучених Штатів напрочуд вигідною. Як зазначає Джейсон Томас із інвестиційної компанії Carlyle, попри масштабні зовнішні запозичення, США заробляли на своїх закордонних активах більше, ніж іноземні інвестори отримували від американських зобов'язань. Фактична чиста вартість зовнішнього фінансування для США до недавнього часу навіть залишалася нижчою за нуль.

Цю перевагу часто називають «надзвичайним привілеєм» долара. Автор припускає, що одним із важливих джерел такого привілею була глобалізація.
У міру того як міжнародна торгівля зростала, виробничі ланцюжки ставали дедалі складнішими й глобальнішими. Виробництво одного товару розподілялося між кількома країнами, а компанії на різних етапах одночасно виставляли рахунки й отримували платежі переважно в доларах.

Це, ймовірно, створювало додатковий попит на американські казначейські облігації: іноземним компаніям і банкам були потрібні надійні доларові активи для забезпечення платежів і підтримання ліквідності. Такий попит тиснув на дохідність Treasuries вниз і, відповідно, здешевлював запозичення для уряду США та всієї доларової фінансової системи.

Однак якщо глобальна торгівля стагнує, а торговельні дисбаланси скорочуються, ця прихована субсидія для американських позичальників може поступово зникати. У такому разі деглобалізація означатиме для США не лише перебудову ланцюжків постачання, а й потенційно вищу вартість фінансування державного боргу.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇨🇳Китай витратив рекордні $158,8 млрд на імпорт золота за вісім місяців - Financial Times

Китай різко наростив закупівлі золота на тлі геополітичної напруженості та слабкої дохідності внутрішніх активів. За перші вісім місяців 2026 року країна імпортувала понад 1 000 тонн золота, витративши на це рекордні $158,8 млрд.

Для порівняння, за весь 2025 рік Китай імпортував 886 тонн золота на $96,5 млрд. Тобто вже за вісім місяців цього року країна перевищила торішній обсяг закупівель як у фізичному, так і у вартісному вимірі.

За даними Financial Times, попит підтримують як Народний банк Китаю, так і приватні інвестори. Для них золото дедалі більше виконує роль захисного активу на тлі зростання міжнародних ризиків і невисокої привабливості частини внутрішніх інвестиційних інструментів.

Такий стрибок стався після того, як у 2025 році Китай, навпаки, стримував закупівлі через стрімке подорожчання золота. На початку 2025-го унція коштувала близько $2 625, а вже у січні 2026 року ціна сягнула піку приблизно $5 595.

Водночас Китай є не лише найбільшим покупцем, а й найбільшим виробником золота у світі. За даними World Gold Council, у 2025 році країна видобула близько 384 тонн дорогоцінного металу.

Нинішній рекордний імпорт свідчить про різке зростання попиту на золото як на резервний та інвестиційний актив.

🎬 Нагадуємо, що на нашому каналі є відео про КНР:
1. Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету
2. Як Китай знищує квітучий Гонконг: Злет і Занепад Гонконгу
3. Чому Китай програє США і ніколи не стане лідером світу. Демократія vs автократія
4. Чому Тайвань успішніший за Китай?
5. "Чому "інвестиції" Китаю є злом?"
6. Як Китай знищує економічну свободу
7. Як США втратить велич і Китай стане лідером світу
8. Місяць коштує трильйони: чому США і Китай поспішають туди
9. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 1
10. Як (не)треба вести економічні війни. Переможна торгова війна США чи КНР? Частина 2

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🌾 Українське сільське господарство повернулося до зростання: +5,9% за вісім місяців 2026 року - Держстат

За січень–серпень 2026 року обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні зріс на 5,9% р/р. Головним двигуном відновлення стало рослинництво, тоді як у тваринництві обсяги фактично залишилися на торішньому рівні.

📈 Динаміка протягом року була нерівномірною.

У січні–травні сільгоспвиробництво перевищувало минулорічний рівень лише на 1–3%. За підсумками першого півріччя індекс навіть опустився до 98,4%, тобто виробництво було на 1,6% нижчим, ніж роком раніше. Але з початком активної фази збору врожаю ситуація різко змінилася: за січень–липень індекс підскочив до 117,2%, а за січень–серпень стабілізувався на рівні 105,9%.

🌱 Рослинництво: +8,3%
Саме рослинництво забезпечило більшу частину загального приросту. За вісім місяців виробництво рослинницької продукції було на 8,3% вищим, ніж за аналогічний період 2025 року.

Особливо сильний результат продемонстрували аграрні підприємства: у них рослинництво зросло одразу на 15,4%. Натомість у господарствах населення воно скоротилося на 4,6%.

🐄 Тваринництво: лише +0,3%
На відміну від рослинництва, тваринницький сектор загалом майже не зріс — лише +0,3% р/р. Але за цим показником прихована дуже різна динаміка двох секторів.
У сільськогосподарських підприємствах виробництво продукції тваринництва збільшилося на 10,8%. Водночас у господарствах населення воно обвалилося на 16,7%.

Це, мабуть, одна з найважливіших тенденцій нинішнього року: виробництво дедалі більше концентрується у професійному аграрному секторі.

🏭 Загалом сільськогосподарські підприємства наростили виробництво на 14,1%, тоді як господарства населення скоротили його на 8,5%. Тобто загальний приріст аграрного виробництва забезпечують саме підприємства, які більш ніж компенсують падіння у приватному секторі.

🗺 Найсильніше зростання — на Півдні та Сході
Серед областей найбільший приріст зафіксовано у Херсонській області — +74,9%, однак цей показник слід трактувати обережно через низьку базу порівняння та неповне територіальне охоплення статистики.

Також дуже високі темпи продемонстрували:
Дніпропетровська область — +27,8%,
Миколаївська — +27,0%,
Одеська — +24,4%,
Харківська — +19,4%,
Кіровоградська — +12,2%.

Найгірша ситуація — у Донецькій області, де виробництво впало на 58,5%. Помітне скорочення також зафіксовано у Закарпатській області — на 16,8%, Рівненській — на 9,4%, Тернопільській — на 7,7%, Хмельницькій — на 6,5%.

Важливо: Держстат не враховує тимчасово окуповані території та частину територій, де ведуться або велися бойові дії. Індекс показує зміну фізичного обсягу виробництва у постійних цінах 2021 року, а не зміну його грошової вартості.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

РФ вдруге вдарила по фармвиробнику "Дарниця"

Про це у Фейсбуці написала член стратегічної ради "Дарниці" Катерини Загорій

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇦 Друзі, до вашої уваги добірка каналів, які можуть стати вам в нагоді. Підписуйтесь!

▪️Землехаб — канал про землю як інвестиційний актив. Інвестиції в землю - це консервативно, але надійно та перспективно, особливо у ці буремні часи. А про різні аспекти ринку землі ви дізнаєтесь на каналі.

▪️LIGA.net — ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.

▪️Фінансист — головне про фінанси, інвестиції та аналітику ринків. Коротко, по суті та без зайвої води: як змусити гроші працювати на вас і швидше досягати фінансових цілей.

▪️ IT Ukraine — простими словами про бізнес та IT. Щодня корисні ШІ-інструменти й головні тренди індустрії, а також безкоштовні курси та ресурси для навчання.

▪️Бізнес-Patriot — канал захисту підприємців. Моніторимо законодавство, ділимося інсайдами та розповідаємо, де держава втрачає гроші. Розʼяснюємо податок на посилки, оподаткування цифрових платформ, ПДВ для ФОП. Будьте в курсі!

▪️Міністерство Бізнесу — медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.

▪️dev.ua — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки.

Дивовижно, як часто ми втрачаємо неймовірні можливості прямо з-під носа.
▪️Фінансовий захист — канал про захист від несподіванок та шлях до стабільної старості.
Актуально, як ніколи!

🇪🇺 ЄС ставить Україні умови для нової фінансової допомоги: Київ просить €26 млрд, Patriot і прискорення кредиту на €90 млрд - Bloomberg

Після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни між Україною та її європейськими союзниками зростає напруга. Київ потребує дедалі більше грошей і засобів ППО напередодні зими, тоді як у ЄС очікують від України швидшого проведення реформ.

Під час зустрічі Володимира Зеленського та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн у Нью-Йорку європейська сторона дала зрозуміти: подальша бюджетна підтримка залежатиме від прогресу України в проведенні реформ.

🔵 Що вимагає ЄС?
Європейські чиновники очікують від України прогресу в ухваленні законодавства, яке має:
• скоротити тіньову економіку;
• збільшити податкові надходження до бюджету;
• наблизити українське законодавство до норм ЄС;
• забезпечити подальше просування реформ через Верховну Раду.

Урсула фон дер Ляєн після зустрічі заявила: «Буде більше оборонної підтримки. А в міру просування реформ у Раді — і більше бюджетної підтримки».

За її словами, Євросоюз має ще €37 млрд, доступних Україні в межах поточного календарного року.

💰 Але Україні потрібно більше.

Київ заявив про непередбачений бюджетний дефіцит приблизно €26 млрд ($30 млрд). Україна також просить ЄС пришвидшити виплату €90 млрд кредиту, який має забезпечити фінансування країни до кінця 2027 року.

Європейські партнери, однак, поставили під сумнів частину українських розрахунків і запропонували залучити до додаткового фінансування інших союзників — Канаду, Норвегію та Японію.

Зеленський заявив, що представники України та ЄС мають знову зустрітися через 7–10 днів, щоб продовжити переговори щодо фінансування.

❄️ Окремий ризик — зима.
Україна попереджає про можливе посилення російських атак узимку. На зустрічі із фон дер Ляєн українська сторона наголосила на обмежених можливостях ППО захищати міста від російських ракетних ударів.

Зеленський після зустрічі з Дональдом Трампом заявив, що попросив США про зимовий пакет ракет для Patriot.

Але проблема не лише в грошах — у світі існує дефіцит самих ракет-перехоплювачів.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🌾 Пшениця дорожчає: війна Росії проти України знову б'є по світовому продовольчому ринку - Reuters

Світові покупці пшениці готуються до нового стрибка цін. Через атаки на судна та портову інфраструктуру в Чорноморському регіоні поставки російської та української пшениці різко скоротилися. Імпортери, які кілька місяців чекали на можливе відновлення нормальної торгівлі, тепер змушені шукати зерно в інших країнах — і платити значно більше.

📈 Ф'ючерси на пшеницю в Чикаго вже зросли приблизно на 40% від червневого мінімуму. Ціна досягла найвищого рівня за останні три з половиною роки.

І це лише частина проблеми. Фізична пшениця з альтернативних країн також стрімко дорожчає, а конкуренція між імпортерами за доступні партії посилюється.

🌊 Чорне море фактично стало вузьким місцем світової торгівлі зерном.

За оцінками Kpler, експорт російської пшениці у вересні становитиме близько 1 млн тонн проти 5 млн тонн у вересні минулого року.

Україна цього місяця експортує приблизно 1 млн тонн пшениці — це лише половина вересневого показника минулого року.

Проблема особливо гостра для Азії. За словами аналітика Kpler Ішана Бхану, дуже мало суден зараз заходять у російські та українські порти для завантаження. Невеликі обсяги, які все ж експортуються, переважно прямують на Близький Схід та в Африку. До Азії практично нічого не надходить.

🇮🇩 Один із найбільших постраждалих — Індонезія, другий за величиною імпортер пшениці у світі.

У вересні країна отримала з Чорноморського регіону лише близько 60 тис. тонн пшениці. Рік тому за той самий місяць було близько 500 тис. тонн.

Індонезійські борошномели тепер змушені купувати пшеницю в Аргентини та Австралії. За австралійську пшеницю вони платять приблизно на 20–25% більше, ніж раніше за чорноморську.

Для поставок у жовтні різниця ще помітніша.

Пшениця з Румунії зараз коштує близько $340 за тонну C&F для поставки до Південно-Східної Азії. Австралійська Premium White — близько $345 за тонну.

Це приблизно на 25% дорожче, ніж чорноморська пшениця коштувала до початку кризи з морськими перевезеннями.

🇪🇬 Ще одна проблема — Єгипет.

Це найбільший імпортер пшениці у світі, але у вересні–жовтні країна має отримати менш ніж десяту частину того обсягу пшениці з Росії та України, який вона отримала за аналогічний період минулого року.

У першій половині вересня імпорт пшениці до Єгипту впав до 143 870 тонн із 876 139 тонн роком раніше.

Єгипет уже шукає альтернативу — країна збільшує закупівлі у Франції та інших європейських постачальників. Але швидко замінити російську та українську пшеницю непросто.

Місцеві борошномели звикли працювати з певними сортами зерна, а частина підприємств поки використовує внутрішні запаси.

🏭 Через високі ціни багато єгипетських млинів працюють лише на 30% потужності.

Їхня стратегія — перечекати нинішню кризу. Трейдери очікують, що якщо морські перевезення Чорним морем відновляться, ціни можуть впасти приблизно на 20%, або на $50–60 за тонну.

Саме тому частина покупців не поспішає укладати дорогі довгострокові контракти.

Але є й інша сторона проблеми: якщо війна та атаки на інфраструктуру триватимуть, імпортерам доведеться дедалі активніше конкурувати за пшеницю з Австралії, Аргентини та інших експортерів.

🌾 Ключовий ризик — новий виток світової продовольчої інфляції.

Особливо вразливими є країни Азії, Близького Сходу та Африки, які значною мірою залежать від імпортної пшениці.

Поки що частина імпортерів може протриматися завдяки запасам і врожаю в Північній Африці та на Близькому Сході. Але цього недостатньо на весь сезон.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🤑✈️ У Росії обговорюють новий збір із авіапасажирів — на підтримку вітчизняних літаків

Російська влада спільно з «Ростехом» обговорює запровадження додаткового збору з пасажирів, який має компенсувати авіакомпаніям витрати на лізинг та експлуатацію нових літаків російського виробництва.

За попередніми розрахунками, до вартості квитка можуть додати до 500 рублів на внутрішніх рейсах і близько 1–2 тисяч рублів на міжнародних. Остаточного рішення щодо розміру збору поки немає.

Влада розраховує, що до 2030 року такий механізм дозволятиме щороку збирати близько 200–250 млрд рублів. Кошти мають допомогти авіакомпаніям в умовах санкцій фінансувати використання літаків МС-21 та SJ-100, вартість яких, за наведеними оцінками, зросла в середньому на 70%, а також покривати витрати на дефіцитне авіапаливо.

За словами джерел, після 2030 року потреба у зборі нібито має зникнути, оскільки російські літаки можуть подешевшати.

При цьому з осені минулого року російські пасажири вже сплачують додаткові 150 рублів із квитка на реконструкцію аеродромів. Цей збір планують щороку індексувати.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Рубіо: Путін не зможе перемогти у війні проти України

Війна проти України не завершиться перемогою Росії, оскільки становище російської армії на полі бою залишається складним. Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю радіостанції WABC.

«Ця війна шкодить обом сторонам. Очевидно, що вона завдає величезної шкоди Україні, але водночас є руйнівною і для Росії. Тому припинити її було б цілком логічно. На жаль, у зовнішній політиці та подібних питаннях те, що здається логічним, відбувається далеко не завжди», — зазначив Рубіо.

За словами держсекретаря, зрештою війна завершиться за столом переговорів. «І що раніше це станеться, то менше людей загине і то меншими будуть руйнування», — наголосив він.

Рубіо запевнив, що адміністрація президента США Дональда Трампа продовжить шукати шлях до врегулювання розбіжностей між Україною та Росією. Водночас він визнав, що наразі позиції Києва і Москви залишаються далекими від мирної угоди.

Напередодні президент України Володимир Зеленський провів переговори з Дональдом Трампом у Нью-Йорку. Під час зустрічі американський президент заявив, що бачить можливість укладення «угоди» між Росією та Україною.

«Я не хочу говорити, у чому саме вона полягатиме. Ми багато це обговорюємо, зокрема з президентом Путіним», — сказав Трамп, додавши, що для завершення війни «час уже настав».

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸🇺🇦Поставки Patriot, припинення ударів по НПЗ і диверсії. Що розповів Зеленський після 40-хвилинної зустрічі з Трампом

Володимир Зеленський і Дональд Трамп зустрілися на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, де президент США виступав із промовою. Зустріч тривала близько 40 хвилин.

🔵 Енергетичне перемир’я. Під час пресконференції Зеленський заявив, що головною темою розмови президентів стала підготовка України до зими. Він запевнив Трампа, що ЗСУ готові припинити удари по російських нафтопереробних заводах, якщо російські війська також не обстрілюватимуть енергетичні об’єкти в Україні.

Водночас США не вимагали від України в односторонньому порядку припинити удари по енергетичній інфраструктурі Росії, наголосив український президент.

🔵 Мирна угода. Зеленський заявив, що Володимир Путін не погодиться на тристоронню зустріч за участю Росії, України та США, оскільки, за його словами, російський президент не хоче припиняти війну.

Президент України також попросив Трампа залучити до мирних переговорів голову КНР Сі Цзіньпіна. Таким чином, спільний тиск США, Європи та Китаю на Кремль, на думку Зеленського, може змусити Москву серйозно розглянути можливість мирного врегулювання конфлікту.

🔵 ППО. Зеленський знову попросив Трампа передати Україні системи протиповітряної оборони Patriot. Окрім самих комплексів та ракет-перехоплювачів, він попросив президента США прискорити процес надання ліцензії на виробництво Patriot в Україні.

Більше того, американська оборонна компанія Raytheon запевнила українську сторону, що готова виробляти ракети для цих систем.

За словами Зеленського, це необхідно як одна з гарантій безпеки України після завершення війни.

🔵 Диверсії в Європі. На думку Зеленського, російські диверсії в Європі пов’язані з невдачами російської армії на полі бою. Путіну потрібна «перемога», яку можна продемонструвати росіянам.

Для цього, за словами Зеленського, російські спецслужби почали організовувати диверсії, щоб європейські країни припинили допомагати Україні та зосередилися на власній безпеці.

Водночас Зеленський сумнівається, що кінцевою метою Путіна залишається лише повна окупація Донбасу. За його словами, глава Кремля переслідує значно ширші цілі.

❓ Напередодні закритої зустрічі Трамп заявив, що йому необхідно знову провести двосторонню зустріч із Путіним.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Угоду про розширення ролі США у Гренландії підписано. Одну з найбільш ексцентричних передвиборчих обіцянок Дональда Трампа фактично майже реалізовано. Так, острів не стане частиною Сполучених Штатів, однак американська присутність і значення збройних сил США у Гренландії суттєво зростуть.

Це також помітно посилює позиції Вашингтона в Арктиці у стратегічному суперництві з Росією та Китаєм. У цьому сенсі домовленість можна вважати вагомим результатом американської зовнішньої та безпекової політики.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇪🇺😱ЄС продовжив санкції проти Росії одразу на три роки. Усманова і Фрідмана виключили зі списку

Рада Європейського Союзу погодила продовження персональних санкцій проти російських фізичних та юридичних осіб одразу на три роки — до 22 вересня 2029 року. Про це йдеться у повідомленні Ради ЄС.

Йдеться про обмеження щодо більш ніж 3 тисяч фізичних та юридичних осіб, яких у ЄС вважають причетними до дій, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, зокрема до повномасштабного російського вторгнення.

Водночас Рада ЄС вирішила не продовжувати санкції щодо трьох фізичних осіб та однієї організації. Ще трьох померлих осіб виключили зі списку. В офіційному повідомленні їхні імена не називаються.

За даними Reuters, The Guardian та Euronews, серед тих, щодо кого обмеження вирішили не продовжувати, — засновник USM Holdings Алішер Усманов та співзасновник «Альфа-груп» Михайло Фрідман.

За повідомленнями медіа, виключення Усманова із санкційного списку підтримували Франція та Словаччина, а Фрідмана — Люксембург. Водночас, зокрема, Латвія виступала проти такого рішення.

Рішення продовжити санкції одразу на 36 місяців стало відходом від попередньої практики, коли персональні списки переглядали кожні пів року.

Представник Ірландії, яка нині головує в Раді ЄС, назвав домовленість результатом складного компромісу. За його словами, продовження санкцій на три роки має зробити європейську санкційну систему більш стабільною та передбачуваною.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Запитання від колишнього міністра соціальної політики, у відповідальності якого було впровадження пенсійної реформи - перехід від солідарної системи до накопичувальної - і яку він успішно провалив.

Звісно, це не знімає відповідальності з поточної влади, в якої вже змінилося 4 міністра соціальної політики, а змін немає. І єдиним прогресивним президентом України з пенсійної сфери був... Леонід Кучма.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Дональд і дизель

Новий допис Пола Кругмана має дуже цікаву перспективу для України. Головним вузьким місцем світового енергоринку стає не видобуток нафти, а її переробка. Саме тому дизель уже коштує понад $200 за барель, хоча нафта — близько $102. Україна насправді відіграє в цій історії помітну роль. Удари по російських НПЗ скорочують пропозицію дизелю саме тоді, коли світові переробні потужності працюють на межі. Перебої з постачанням із Перської затоки приблизно утричі більші. Внаслідок цього українська кампанія має значно більший вплив на глобальну економіку, ніж можна було б припустити з фізичного обсягу втрачених російських поставок. І відмовитися від цього важеля без серйозних безпекових гарантій та компенсації означало б добровільно послабити одну з найефективніших складових української стратегії.

Тепер трохи серйозніше про удари по російським НПЗ та нечуване зростання цін на дизпаливо в США.

Отже, частка ціни нафти у сьогоднішній ціні на дизпаливо у США – менше за 40%. Усе інше – це націнки, у першу чергу, «премія» виробників дизелю, яка в тому числі помітно зросла через кризу на російських НПЗ. Тож стверджувати, що українські удари не впливають на ціни на американських АЗС, було би некоректно.

Так, ми можемо побачити, що не-нафтова складова в ціні американського дизеля з початком війни в Ірані зросла із 2х до 3х доларів за галон (графік посередині), і трималася приблизно на такому рівні до середини липня цього року. Але із середини липня вона почала зростати і вже майже досягла 4х доларів. Як ми пам’ятаємо, у липні росіяни заборонили експорт дизелю, і навіть почали його трохи імпортувати.

Імовірно, саме це вплинуло на світові ціни на дизель, адже за рік до того росіянці давали трохи більше 10% загального експорту цього продукту. Ну, тобто російська криза додалася до кризи у Перській Затоці – і як результат не-нафтова складова ціни американського дизелю вийшла на нові рівні.

Таким чином, якщо ігнорувати усі інші події у світі, що відбулися від липня і донині, можна припустити, що із 2,8 доларів зростання ціни на американський дизель за цей рік, десь третину могла дати «російська криза».

Що в цій кризовій ситуації роблять американці? Виробники дизелю починають працювати на повну потужність, адже їх маржа з минулого року зросла більш ніж удвічі, тож треба кувати залізо не відходячи від каси. І замість того, щоб наситити локальний ринок дефіцитним нафтопродуктом, американські виробники дизелю активно нарощують його експорт. Офіційних свіжих даних по американському експорту від IEA поки що немає, але із фрагментів даних можна зробити висновок, що той експорт у серпні зріс на 37% рік до року та майже на 30% порівняно із червнем цього року.

Тож запаси дизелю в США зменшуються, тоді як місцеві виробники переслідують надприбутки та нарощують експорт - але винними у зростанні американських цін залишаються українці.

Американська адміністрація, замість того, щоб зупинити своїх виробників чи обмежити експорт дизелю, розповідає про страждання російських НПЗ. І «закликає» українців трохи вспокоїтися. Але, як ми бачимо зі статистики останніх уражень, закликає не надто завзято: видно, надприбутки американських переробників їх теж влаштовують.
via Олександр Паращій, Concorde Capital

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸Потужність дата-центрів у США перевищує сумарний показник наступних 14 країн

США настільки випередили інші країни за розвитком дата-центрів, що їхня сукупна потужність — уже введена в експлуатацію та запланована — перевищує показник наступних 14 країн разом узятих.

На це звернув увагу економіст Ерні Тедескі, посилаючись на дані Cushman & Wakefield та Computer Weekly. За наведеною оцінкою, американські дата-центри мають сумарну потужність близько 102,6 ГВт, тоді як показники інших країн суттєво нижчі.

Для порівняння, потужність дата-центрів у Великій Британії становить лише близько 4% від американської.

Тедескі також цитує Джулію Віллемінс, яка звертає увагу на парадокс британської економіки. Велика Британія є однією з найбільш вразливих до впливу штучного інтелекту серед великих економік, однак при цьому не має достатньо переконливого плану масштабного розширення інфраструктури дата-центрів. Однією з головних перешкод залишаються високі ціни на енергію.

За її оцінкою, країна може посилити свої позиції у сфері ШІ за трьома напрямами: прискорити розвиток інфраструктури, електромереж та дозвільних процедур; усунути бар’єри для ширшого впровадження ШІ у бізнесі; а також адаптувати державні інституції до технологічних змін.

У глобальній конкуренції за ШІ вирішальним ресурсом стають не лише моделі та фахівці, а й електроенергія, дата-центри та здатність швидко будувати нову цифрову інфраструктуру.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🔥 «Пекельні санкції» проти Росії: що саме змінюється?

Президент США Дональд Трамп у п’ятницю підписав Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 — великий пакет нових санкцій проти Росії, який у медіа вже охрестили «пекельними санкціями».

Закон розрахований на п’ять років і суттєво посилює тиск не лише безпосередньо на Росію, а й на країни, які продовжують купувати російські нафту та газ.

Головна загроза — вторинні мита
Найпотужніший інструмент закону — можливість запроваджувати мита до 100% на весь імпорт до США з країн, які входять до п’ятірки найбільших покупців російської нафти або газу.

Під удар також можуть потрапити держави, які допомагають Росії обходити нафтові санкції.

Механізм починає діяти через 30 днів після набуття законом чинності. При цьому Білий дім отримує значну свободу: ставку можна встановлювати в діапазоні від понад 0% до 100% і надалі змінювати залежно від поведінки конкретної країни.

За списками, які наводили помічники американських сенаторів під час підготовки закону, серед найбільших покупців російської нафти були Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Азербайджан, а газу — Китай, Франція, Японія, Угорщина та Бельгія.

Щоправда, для газу передбачено виняток: санкції можуть не застосовуватися до країн, на які припадає менш як 15% російського газового експорту і які при цьому реально скорочують залежність від нього. Це значною мірою захищає низку європейських країн та Японію.

🧾 Що ще передбачає закон
📦 Новий пакет значно ширший за вторинні мита.
🚢 Нові санкції вводяться проти російського «тіньового флоту», який використовується для обходу нафтових обмежень.
👤 Передбачені блокувальні заходи проти російських високопосадовців та силового керівництва.
🏦 Під санкції мають потрапити Центробанк РФ, Сбербанк, ВТБ, Газпромбанк та інші державні фінансові установи.
💳 Закон дозволяє запроваджувати вторинні санкції проти іноземних банків, які проводять значні операції з російськими держбанками.
💵 Американським особам забороняються нові інвестиції в Росію та придбання її суверенного боргу.
☢️ Також передбачені обмеження на імпорт російського урану.

Окремо закон дозволяє встановлювати мита до 500% на товари, які імпортуються безпосередньо з Росії до США, включно з нафтою, газом, СПГ, нафтопродуктами та вугіллям.

Тобто часто згадувані «500%» не означають автоматичне 500-відсоткове мито для Китаю чи Індії. Для третіх країн ключовий максимум — 100%.

Санкції важче скасувати — але Трамп має широкий простір для маневру
Закон робить повне скасування санкцій проти Росії складнішим.

Для цього президент має офіційно підтвердити Конгресу, що Росія підписала мирну угоду, прийнятну для вільного і незалежного уряду України, припинила бойові дії та спроби підірвати чи повалити українську владу.

🏛 Після цього рішення ще має пройти період розгляду Конгресом.
Водночас у законі є важлива можливість для маневру: президент може тимчасово не застосовувати окремі санкції чи мита, якщо офіційно заявить Конгресу, що цього вимагають національні інтереси США.

Найважливіше питання — Китай та Індія
Перші ознаки впливу вже з’являються. Індія, яка стала одним із найбільших покупців російської нафти, опинилася перед складним вибором: скорочення закупівель може підвищити внутрішні ціни на енергоносії, а продовження закупівель створює ризик американських мит для індійського експорту.

У серпні на Китай припадало близько 51% доходів Росії від експорту викопного палива серед п’яти найбільших покупців.

Тому те, наскільки болючими стануть санкції для Москви, значною мірою залежатиме від того, чи готовий Вашингтон реально погрожувати 100-відсотковими митами Пекіну.

Чи запрацюють «пекельні санкції» на повну одразу?
Аналітики, опитані Reuters, очікують, що безпосередній ефект може бути обмеженим: Трамп навряд чи захоче спровокувати нове подорожчання енергоносіїв і товарів напередодні проміжних виборів у США.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

📉Україна у серпні скоротила експорт напівфабрикатів на 76% м./м. - GMK Center

Металургійні підприємства України за підсумками січня–серпня 2026 року збільшили експорт сталевих напівфабрикатів на 13% порівняно з аналогічним періодом 2025-го — до 900,2 тис. т. Про це свідчать розрахунки GMK Center на основі даних Державної митної служби.

Основними напрямками експорту за вісім місяців були Болгарія — 386 тис. т (+23% р./р.), Туреччина — 111 тис. т (-19% р./р.), Польща — 120 тис. т (+12% р./р.).

Протягом серпня Україна скоротила відвантаження напівфабрикатів на 76% порівняно з попереднім місяцем і на 71% порівняно з серпнем 2025-го — до 26 тис. т. До Болгарії експортовано 3 тис. т сталевих напівфабрикатів (падіння у 7 разів р./р.; падіння у 31 раз м./м.), до Польщі — 17 тис. т (зростання у 2 рази р./р.; +61% м./м.).

Виручка від експорту сталевих напівфабрикатів за вісім місяців зросла на 20% р./р. — до $460,5 млн; у серпні виручка скоротилася на 73% м./м. і на 63% р./р. — до $15,3 млн.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

📉Експорт феросплавів з України в січні–серпні впав на 68% р./р. - GMK Center

Феросплавні підприємства України за підсумками січня–серпня 2026-го знизили експорт продукції на 68% р./р. За вісім місяців поточного року постачання на зовнішні ринки становили 24 тис. т, тоді як у січні–серпні 2025 року — 74 тис. т. Про це свідчать розрахунки GMK Center на основі даних Державної митної служби.

Серед найбільших експортних напрямків — Польща (13,8 тис. т), Румунія (3 тис. т) і Туреччина (2 тис. т).

За останні чотири місяці показник поступово відновлюється після майже повної зупинки в І кварталі. Зокрема за ІІ квартал обсяги експорту феросплавів зросли до 14,04 тис. т порівняно з 1,17 тис. т у січні–березні. Однак у річному порівнянні падіння сягнуло 48,2% (27,09 тис. т у ІІ кварталі 2025-го).

В серпні українські виробники відвантажили за кордон 4,7 тис. т феросплавів, що на 15% більше м./м., але на 54% менше р./р.

Виручка від експорту за січень–серпень становила $29 млн проти $83 млн роком раніше. У серпні цей показник перебував на рівні $5,6 млн (+13% м./м.; -50% р./р.).

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою