Post #5582
234
🔫 Punisher: War Journal #1-26
Починаючи з 2004 року основна серія про Карателя почала виходити в рамках дорослого імпринту Marvel MAX, події серії відбувалися в паралельному світі де не було ніяких супергероїв, а Френк вступав у протистояння з доволі реалістичними бандюками. І жив так Касл до 2006 року, поки видавництву не прийшла ідея, що було би непогано повернути персонажа в основний всесвіт й нагадати читачам, що Френк може існувати та взаємодіями з іншими супергероями. Навіть сам час був підходящий, оскільки в той час видавництво випускало одну зі своїх найбільших подій "Civil War". І так ми отримали серію "Punisher: War Journal" від Метта Фрекшена у кінці 2006. Тож давайте дізнаємося, який вийшло повернення Карателя до 616-го всесвіту.
Як я уже вище згадував, серія розпочинається з тай-іну до Громадянської Війни, і як на мене він вийшов досить непоганим, Фрекшен тут дає контекст деяким моментам з основної лімітки в яких брав участь Каратель. Крім того автор в перших номерах закладає лінію з Джей Ві Бріджом, оперативником Щ.И.Та, якому дають завдання впіймати та заарештувати Карателя. Сам же Френк тут отримує нового сайдкіка на заміну Мікрочіпу – Стюарта Кларка, дрібного суперлиходія помішаного на Залізній Людині, якого Френк милує оскільки той не є вбивцею. І та, оскільки ми у основному всесвіті Марвел то і загрози для Карателя будуть відповідними, впродовж серії ми побачимо Носорога, Розповсюджувача Ненависті, Крейвена Мисливця молодшого, архіворога Карателя Пазла та багатьох інших дрібних поганців. Однак найголовнішим тут є Стілт-мен, він є першим із ким зіштовхуються Френк у серії і його вбивство певним чином запускає ефект доміно в результаті якого відбуваються усі наступні події в серії та яке нависає над усією серію.
Після дуже сильного старту серія, як на мене, тримає запал до 12 номеру, впродовж них ми отримали тай-іни до Громадянської Війни та Світової Війни Галка, номер з тим як поганці влаштовують поминки Стілт-Мену, а також дуже хорошу історії про Розповсюджувача Ненависті, який після смерті Капітана Америки, зробив собі костюм схожий на його і почав вбивати людей на кордоні з Мексикою. Про що дізнався Каратель і разом з Кларком поїхав його зупиняти, попутно створивши собі свій власний костюм Капітана Америки. Що мені ще тут подобається так це те, що Фрекшен залишає ниточку на майбутній конфлікт Френка з Стюартом. Більшу частину цих номерів малює Аріель Оліветті, який має доволі цікавий стиль за рахунок якого комікс візуально запом'ятовується.
Починаючи з 13 номера серія потихеньку починає здуватися, у нас тут є досить ніякий сюжет про те як Крейвен Мисливець полює на лиходіїв з тваринним ґімміком і дві цілком хороші історії на один номер, одна про життя суперлиходія Ґібона після поминок Стілт-Мена, а інший є соло природою Стюарта. І ось ці два номери малював Говард Чайкін, чий малюнок в найкращому разі можна назвати специфічнимьі який мені взагалі не дуже подобається. Тож уявіть мій відчай, що він став новим постійним художником.
З 19 номеру на додачу до Фрекшена, співсценаристом коміксу стає Рік Ремендер, а сам комікс стрімголов летить на дно. Сам сюжет розповідає про те, як Пазл, єдиний постійний ворог Карателя, намагається вбити Френка. На жаль попри декілька цікавих моментів, сценарні рішення та малюнок перекреслюють їх і роблять цей сюжет найгіршим у серії, спроби сценаристів додати певної глибини протистоянню Карателя і Пазла, а також війні Касла зі злочинністю відчуваються порожніми. Під кінець прив'язка серії до подій всесвіту Марвел таки зіграла з нею злий жарт, оскільки у 24 та 25 номерах відбувається сутичка Карателя та Кларка, однак змушена вона відбуватися на фоні Таємного Вторгнення, яке відчувається банально зайвим (нехай і Суперскрул з днк Кінґпіна та Молотоголового чисто візуально повеселив). В результаті вийшов величезний розчаровуючий пшик, який можливо сприймався би краще якби мав інший малюнок.
Якщо оцінювати повернення Карателя до 616-го всесвіту то, воно вийшло дуже таким собі, перші 12 номерів коміксу є класними і їх можу порадити, а от далі однозначний скіп.
#Punisher
Починаючи з 2004 року основна серія про Карателя почала виходити в рамках дорослого імпринту Marvel MAX, події серії відбувалися в паралельному світі де не було ніяких супергероїв, а Френк вступав у протистояння з доволі реалістичними бандюками. І жив так Касл до 2006 року, поки видавництву не прийшла ідея, що було би непогано повернути персонажа в основний всесвіт й нагадати читачам, що Френк може існувати та взаємодіями з іншими супергероями. Навіть сам час був підходящий, оскільки в той час видавництво випускало одну зі своїх найбільших подій "Civil War". І так ми отримали серію "Punisher: War Journal" від Метта Фрекшена у кінці 2006. Тож давайте дізнаємося, який вийшло повернення Карателя до 616-го всесвіту.
Як я уже вище згадував, серія розпочинається з тай-іну до Громадянської Війни, і як на мене він вийшов досить непоганим, Фрекшен тут дає контекст деяким моментам з основної лімітки в яких брав участь Каратель. Крім того автор в перших номерах закладає лінію з Джей Ві Бріджом, оперативником Щ.И.Та, якому дають завдання впіймати та заарештувати Карателя. Сам же Френк тут отримує нового сайдкіка на заміну Мікрочіпу – Стюарта Кларка, дрібного суперлиходія помішаного на Залізній Людині, якого Френк милує оскільки той не є вбивцею. І та, оскільки ми у основному всесвіті Марвел то і загрози для Карателя будуть відповідними, впродовж серії ми побачимо Носорога, Розповсюджувача Ненависті, Крейвена Мисливця молодшого, архіворога Карателя Пазла та багатьох інших дрібних поганців. Однак найголовнішим тут є Стілт-мен, він є першим із ким зіштовхуються Френк у серії і його вбивство певним чином запускає ефект доміно в результаті якого відбуваються усі наступні події в серії та яке нависає над усією серію.
Після дуже сильного старту серія, як на мене, тримає запал до 12 номеру, впродовж них ми отримали тай-іни до Громадянської Війни та Світової Війни Галка, номер з тим як поганці влаштовують поминки Стілт-Мену, а також дуже хорошу історії про Розповсюджувача Ненависті, який після смерті Капітана Америки, зробив собі костюм схожий на його і почав вбивати людей на кордоні з Мексикою. Про що дізнався Каратель і разом з Кларком поїхав його зупиняти, попутно створивши собі свій власний костюм Капітана Америки. Що мені ще тут подобається так це те, що Фрекшен залишає ниточку на майбутній конфлікт Френка з Стюартом. Більшу частину цих номерів малює Аріель Оліветті, який має доволі цікавий стиль за рахунок якого комікс візуально запом'ятовується.
Починаючи з 13 номера серія потихеньку починає здуватися, у нас тут є досить ніякий сюжет про те як Крейвен Мисливець полює на лиходіїв з тваринним ґімміком і дві цілком хороші історії на один номер, одна про життя суперлиходія Ґібона після поминок Стілт-Мена, а інший є соло природою Стюарта. І ось ці два номери малював Говард Чайкін, чий малюнок в найкращому разі можна назвати специфічнимьі який мені взагалі не дуже подобається. Тож уявіть мій відчай, що він став новим постійним художником.
З 19 номеру на додачу до Фрекшена, співсценаристом коміксу стає Рік Ремендер, а сам комікс стрімголов летить на дно. Сам сюжет розповідає про те, як Пазл, єдиний постійний ворог Карателя, намагається вбити Френка. На жаль попри декілька цікавих моментів, сценарні рішення та малюнок перекреслюють їх і роблять цей сюжет найгіршим у серії, спроби сценаристів додати певної глибини протистоянню Карателя і Пазла, а також війні Касла зі злочинністю відчуваються порожніми. Під кінець прив'язка серії до подій всесвіту Марвел таки зіграла з нею злий жарт, оскільки у 24 та 25 номерах відбувається сутичка Карателя та Кларка, однак змушена вона відбуватися на фоні Таємного Вторгнення, яке відчувається банально зайвим (нехай і Суперскрул з днк Кінґпіна та Молотоголового чисто візуально повеселив). В результаті вийшов величезний розчаровуючий пшик, який можливо сприймався би краще якби мав інший малюнок.
Якщо оцінювати повернення Карателя до 616-го всесвіту то, воно вийшло дуже таким собі, перші 12 номерів коміксу є класними і їх можу порадити, а от далі однозначний скіп.
#Punisher
- ❤ 7
- ✍ 1
- 👍 1















