📝 Carnage Vol. 2: Symbiosis Necrosis (CARNAGE (2023) #5-8 and VENOM (2021) #31-32) i Venom by Al Ewing Vol. 7: Exsanguination (VENOM (2021) #31-34, CARNAGE (2023) #5-6)

Вирішив об'єднати ці дві серії в один відгук оскільки у них обох більшу займає кросовер "Symbiosis Necrosis" у якому нарешті відбувається конфронтація Карнажа з симбіотом та Едді.

Кроссовер триває чотири номери і по суті поділений на дві половини, у перші у нас відбувається сутичка Ділана з Карнажем і мені дуже подобається як побудовані ці номери, де вони розповідають одну історію за якою ми спостерігаємо з двох точок зору та кожна доповнює іншу. З основного тут відбувається момент з тим, що Карнаж використовує спогади Венома, щоб показати Ділану, що Едді та Енн перевбивали людей коли були з'єднані з ним, а також дізнається місцеперебування Брока старшого.

Друга половина як раз і зосереджена на місиливі яке влаштовує кривавий симбіот у саду часу з Королями в Чорному. І це саме те до чого так довго вела серія Карнажа і... ну вийшло вроді й норм, але гайпу не виправдало. Однак з цікавого Карнажу таки вдається зруйнувати сад і це вроді справді повинно відчуватися як велика подія, але якось байдуже.

Якщо підбивати підсумки по кросоверу, то найкращою його частиною вийшла перша половина з Діланом, мені дуже сподобалося, як було зробленою історію в цих номерах, обидва номери писала Торун Ґрьонбек яка вкотре показує, що вміє працювати з Діланом. Вона також писала і останній номер кросоверу, який був у серії Карнажа і який ну ніякий, бо частина його йде на переказ номера Венома, а інша йде на продовження сюжету самої серії. За номер з Едді відповідав Ал Юінґ і знову ж таки сутичка вийшла непоганою, але не виправдала усього білд-апу до неї.

Тепер поговоримо про номери серій які відбуваються після кроссоверу. Почнемо з 7 і 8 номерів Карнажа, у них завершується протистояння Клетуса і симбіота з Агентом Анти-веномом в яку також опиняються втягнута Ліз Ален. Нічого особливого в них немає і вони самі по собі вийшли досить унилими. Взагалі мені досить обідно за цю серію Карнажа, у Ґрьонбек були певні ідеї які могли перерости у щось цікаве, але потреба привести Карнажа до Венома була важливішою.

Тепер щодо 33 і 34 номерів Венома, це у нас тай-ін до події "Blood Hunt", в якій вампіри заховали сонце і влаштували повномасштабну атаку на людство. У нас тут є дві лінії, одна зосереджується на Ділані, а інша на симбіоті, який вирішив покинути хлопця оскільки йому стало соромно після того, як він дізнався про його минуле. У цих номерах Юінґ вирішив згадати ран Майка Кости на Веномі, а тому у лінії Ділана пацан зіштовхується зі священиком якого колись покалічив Веном. Ми тут дізнаємося, що після цього на нього напали вампіри й перетворили на одного з них, а тому він ненавидить симбіота, і трохи обідно, що Юінґ вирішив дещо перекрутити цю історію для того щоб просунути тему з тим, що Веном руйнує життя людей з якими пересікається.

Щодо Венома то він вирішує навідатися на могилу Лі Прайса, але це виявляється пасткою Полоненого. Як я зрозумів Полонений це лиходій зі срібної доби з яким один раз бився Капітан Америка після чого той зник у забутті. Взагалі прикольно, що Юінґ вирішив дістати чергового забутого персонажа і підв'язати його до симбіотів. Тепер він є прибульцем, чий вид полював і харчувався клінтарами, а тому він використав труп Прайса та залишки симбіота в його тілі щоб створити зомбіота (зомбі симбіота). Головним гайлайтом цих номерів є малюнок Хуана Ферейри, який видає дуже сочні боді-горорні сторінки, дуже сподобався момент коли вперше з'являється труп Прайса та як виглядає його злиття з Венома. Сам сюжет завершується тим, що Веному вдається перемогти Полоненого, але з'являється Мерідіус та забирає зомбіота Лі собі і залишає Венома помирати.

Щодо цього томику Венома то він вийшов слабшим за декілька минулих, але все ще окейним. Далі у нас останній том цієї історії та подія "Війна Веномів".

#Venom #Carnage