#C_UAS #Дрони #Пентагон #Адаптація #Україна

🇺🇸 ПЕНТАГОН ВЧИТЬСЯ В УКРАЇНИ: НЕ КОПІЮВАТИ ЗБРОЮ, А КОПІЮВАТИ ШВИДКІСТЬ АДАПТАЦІЇ

На американсько-мексиканському кордоні відбувається експеримент, значення якого виходить далеко за межі боротьби з наркокартелями.

Армія США використовує реальне оперативне середовище для випробування радарів, дронів-перехоплювачів, автоматизованих гармат і лазерних C-UAS. Але американські військові прямо говорять про іншу, значно важливішу мету: відтворити механізм швидкої адаптації, який сформувався в Україні під час війни.

Бригадний генерал Matt Ross сформулював це дуже чітко: американці захоплюються тим, наскільки швидко Україна здатна адаптуватися щодня або щотижня, але правильний висновок полягає не в копіюванні конкретного українського рішення.

«Нам насправді потрібно відтворити цей процес».

І саме це робить історію значно цікавішою за чергові випробування антидронової зброї.

▪️ Чому саме мексиканський кордон

Загроза там цілком реальна, хоча порівнювати її з нашим полем бою було б неправильно.

За даними Joint Task Force Southern Border, американські військові за попередні 30 днів виявили 378 проникнень БпЛА через південний кордон, і тенденція зростає.

Переважно це доступні комерційні дрони з камерами. Картелі використовують їх для спостереження за прикордонниками, розвідки маршрутів контрабанди та супроводження незаконного переміщення через кордон. Американські військові окремо наголошують: це не той рівень технологічної загрози, який існує в Україні або на Близькому Сході.

Але саме тому кордон виявився цікавим як проміжне середовище між полігоном і війною.

Тут є:

реальний противник → реальні БпЛА → невідомий час появи → цивільна інфраструктура → обмеження на застосування зброї → необхідність постійного чергування.

І водночас немає інтенсивності повномасштабного фронту.

Для випробувань C-UAS це дуже цінна комбінація.

▪️ Falcon Peak: випробовується не одна система

У вересні на полігоні Yuma Proving Ground в Аризоні US Northern Command провело навчання Falcon Peak.

Промисловість демонструвала різні елементи боротьби з малими БпЛА:

радари;
оптико-електронні засоби;
дрони-перехоплювачі;
автоматизовані гармати;
розвідувальні БпЛА;
інші засоби C-UAS.

Серед продемонстрованих систем Reuters називає Anduril Ghost-X, радарно-оптичний комплекс Teledyne FLIR, автоматизовану протидронову кулеметну систему Bullfrog від Allen Control Systems та дрон-перехоплювач Powerus.

Тобто Пентагон не шукає одну «чарівну» антидронову систему.

Фактично перевіряється весь ланцюг:

Detect → Track → Identify → Decide → Engage → Assess.

Виявити.

Супроводжувати.

Класифікувати.

Прийняти рішення.

Уразити.

Перевірити результат.

Саме від швидкості та надійності всього цього циклу залежить реальна ефективність C-UAS.

▪️ Лазери вже перейшли від полігону до реального застосування

Особливо показова історія з directed energy.

У лютому Reuters повідомив про розгортання поблизу Ель-Пасо 20-кВт лазерної системи LOCUST компанії AeroVironment. До цього прототипи проходили випробування на Yuma Proving Ground, а військові навчалися працювати з ними у Fort Sill.

У серпні лазерні системи почали застосовувати безпосередньо вздовж південного кордону.

Станом на початок жовтня американські військові повідомили про 11 збитих дронів картелів за допомогою лазерів. Це офіційно заявлений американською стороною результат, а не незалежна оцінка ефективності системи.

Для C-UAS це важливий напрямок через економіку перехоплення.

Проти дешевого квадрокоптера не завжди раціонально використовувати дорогу керовану ракету.

Лазер потенційно змінює cost-exchange ratio, але має власні обмеження: line of sight, погода, аерозолі, точність супроводження та необхідний час утримання енергії на цілі.

Тому він є не заміною всієї ППО, а є ще одним шаром Defense in Depth.