ТОДІ МОЖЕ ЙТИ МОВА ПРО НАВМИСНЕ «ПЕРЕМЕЛЮВАННЯ» СУСПІЛЬСТВА?

Доказів такої операції немає.

Навпаки, поведінка російської держави демонструє прагнення обмежити прямий вплив війни на політично чутливі верстви суспільства, наскільки це можливо без втрати військової спроможності.

IISS формулює фундаментальну суперечність російської моделі так: кремль трактує війну як ключовий державний інтерес, але розуміє, що більшість російського суспільства не ставиться до неї так само. Тому росія обмінює швидкість воєнного результату на внутрішню стабільність, оплачуючи людей замість повномасштабного примусу.

Це набагато краще пояснення, ніж конспірологічна операція зі «знищення русского духа».

ЧИ МОЖНА СФОРМУЛЮВАТИ ПРОФЕСІОНАЛА ЗА «3 МІСЯЦІ» ЧИ «6 МІСЯЦІВ» ПІДГОТОВКИ?

Як універсальне правило воно некоректне.

Не існує одного терміну, після якого людина автоматично стає боєздатним військовослужбовцем.

Потрібно розділяти:

Individual Training - індивідуальну підготовку;

Specialist Training - підготовку за спеціальністю;

Collective Training - колективну підготовку та злагодження;

Unit Readiness - готовність підрозділу виконувати визначене завдання.

Підготувати стрільця, сапера, артилериста, оператора БПЛА, командира екіпажу або штабного офіцера за однаковий час неможливо.

Так само 500 підготовлених окремо військовослужбовців ще не дорівнюють боєздатному батальйону.

Тому проблема російської мобілізації 2022 року полягала не лише у короткій підготовці.

Потрібні були одночасно:

інструктори + командири + сержанти + полігони + техніка + озброєння + зв’язок + логістика + індивідуальна підготовка + злагодження + час.

Саме останній ресурс восени 2022 року був особливо дефіцитним.

ЧИ МОЖНА БУЛО ПОБУДУВАТИ ІНШУ СИСТЕМУ?

Так. Але вона потребує не просто більшої кількості рекрутів.

Потрібна система Force Generation - відтворення сил, де людина проходить прогнозований цикл:

Recruitment → Training → Unit → Deployment → Recovery → Rotation → Re-training → Deployment / Reserve / Demobilisation.

І паралельно армія повинна перетворювати індивідуальний бойовий досвід на інституційний.

Тобто ветеран не повинен бути єдиним носієм знань.

Його досвід має переходити у:

SOP → програми підготовки → інструкторський склад → доктрину → Lessons Learned → наступне покоління військових.

Тоді демобілізація досвідченої людини не означає втрату всього, чого вона навчилася.

Саме тут проходить межа між армією, яка споживає ветеранів, і армією, яка відтворює їхню компетентність.

Висновок:

Історія російських мобілізованих 2022 року значно цікавіша за формулу «еліта проти м’яса».

росія створила величезну систему поповнення, здатну протягом років компенсувати надзвичайно високі втрати. Але війна поступово змінила саму структуру дефіциту.

У 2022 році росії насамперед бракувало людей.

У тривалій війні дедалі дорожчим стає інший ресурс:

підготовлені та досвідчені люди.

Саме тому мобілізований, якого восени 2022 року могли розглядати як швидке поповнення, восени 2026-го може бути спеціалістом із чотирирічним бойовим досвідом, якого неможливо просто замінити новим контрактником.

Але це одночасно створює пастку.

Якщо армія не може відпускати ветеранів, тому що без них впаде її боєздатність, значить вона недостатньо швидко відтворює досвід.

Якщо вона демобілізує їх без підготовленої заміни, вона втрачає накопичену компетентність.

Тому справжня проблема багаторічної війни звучить не:
«де взяти ще людей?»

А:
«як безперервно перетворювати нових людей на підготовлений персонал, підготовлений персонал - на досвідчений, а досвід ветеранів - на спроможність усієї системи, одночасно залишаючи можливість для ротації та демобілізації?»

Це вже не тільки російська проблема.

Це фундаментальне питання Force Generation, manpower management і Lessons Learned для будь-якої армії, яка готується вести тривалу високоінтенсивну війну.

І саме тому російський досвід варто вивчати не для того, щоб повторити його, а щоб зрозуміти, яку кадрову пастку не повинні створити ми самі.

Classiarius https://t.me/classiarii 🇺🇦