▪️ Якщо він справжній, найцінніше може знаходитися всередині

Тут починається інший рівень історії.

Для противника цікавим є не лише корпус.

Потенційно значно ціннішими можуть бути:

сенсори;
навігаційне обладнання;
програмне забезпечення;
конфігурація корисного навантаження;
журнали системи;
маршрут місії;
записані сонарні дані;
параметри роботи апарата.

Саме тому IRGC окремо наголосив, що спеціалісти працюють над data recovery - відновленням інформації.

Але тут проходить важлива межа між фактом і припущенням.

Ми не знаємо:

чи належав цей конкретний апарат США;

яке саме обладнання було встановлено;

які дані залишалися в пам’яті;

чи були вони захищені;

чи вдалося Ірану щось прочитати.

Тому заяви про отримання Іраном «секретних технологій США» поки не мають достатніх доказів.

▪️ REMUS уже значно глибше інтегрований у підводну війну

І тут є цікава деталь, яка показує, куди рухається технологія.

HII повідомляє, що варіанти REMUS 600 уже запускалися та поверталися через торпедні апарати атомних підводних човнів Virginia class.

Під час одного з таких випробувань USS Delaware здійснював автономні місії UUV тривалістю приблизно 6-10 годин без допомоги водолазів при запуску та поверненні.

Тобто AUV поступово перетворюється не просто на окремого «підводного робота», а на винесений сенсор великої бойової платформи.

Підводний човен може залишатися далі від небезпечного району, тоді як робот іде вперед.

▪️ І саме тому ця історія важлива незалежно від того, чия версія виявиться правильною

Ми вже писали про розвиток великих UUV, підводних автономних сенсорів та можливі майбутні носії таких систем.

Але масове поширення UUV неминуче створює дзеркальну задачу:

Counter-UUV.

Як:

виявити → класифікувати → локалізувати → відстежити → перехопити або знищити → не дозволити противнику отримати власний апарат?

Тобто починається той самий цикл, який ми вже бачили у повітряній безпілотній війні:

поява нового автономного засобу → масове застосування → формування спеціалізованої системи протидії.

Під водою ця боротьба тільки набирає масштаб.

▪️ Що ми можемо сказати станом на 28 вересня

Факт: Іран продемонстрував апарат, який ідентифікує як REMUS 600/Mk 18 Mod 2 Kingfish, і заявив про його отримання в Ормузькій протоці.

Факт: Mk 18 Mod 2 дійсно є американською військовою UUV-системою на базі REMUS 600 і використовується US Navy для експедиційної протимінної боротьби.

Заява Ірану: апарат виконував розвідку, був перехоплений із використанням розвідки та РЕБ, а його дані зараз намагаються вилучити.

Позиція США: CENTCOM заявляє, що всі американські оперативні безекіпажні системи перебувають під контролем, тобто заперечує центральну частину іранської версії.

Не встановлено: кому належав саме показаний апарат, коли і де він був отриманий, чи був він працездатним, яким був механізм його отримання та чи містив він доступні противнику чутливі дані.

Висновок:

Найцікавіше питання цієї історії - не сам REMUS 600.

Поки що немає достатніх підстав стверджувати, що Іран продемонстрував здатність активно перехоплювати американські AUV засобами РЕБ. CENTCOM узагалі заперечує втрату оперативного американського апарата.

Але сама поява такого епізоду показує наступну фазу розвитку підводної автономної війни.

Мало навчитися відправляти роботів під воду.

Тепер необхідно вирішувати одразу дві задачі:

як не дозволити противнику знайти власний UUV і як знайти його UUV раніше, ніж він виконає свою місію.

Після повітряної боротьби «дрон проти counter-drone» аналогічне технологічне змагання поступово переходить під воду.

І Ормузька протока може стати одним із районів, де ця нова боротьба проявиться особливо швидко.

Classiarius https://t.me/classiarii 🇺🇦