«Я готовий пожертвувати усіма безпілотниками, які ми маємо, заради життя одного бійця».

Для командира четвертого механізованого батальйону Президентської бригади Максима «Єгеря» питання збереження особового складу завжди було пріоритетним. Він переконаний: усі підрозділи мають зробити все можливе та неможливе, аби захистити піхоту та забезпечити її всім необхідним. Відповідно, саме логістика свого часу зазнала найбільших змін.

«Уявімо ситуацію: нам треба доставити провізію для бійців на позиції. Доводиться брати авто, збирати водія, залучати додаткових людей з гладкоствольною зброєю для протидії дронам. А їдуть вони зазвичай вночі — відповідно, потрібні й тепловізори».

Зі збільшенням в0рожих безпілотних систем, розвитком РЕБу та щільності замінування будь-яке авто перетворюється на легку мішень для противника. Кожен логістичний рейс — це ризики для життя та здоров’я особового складу.

«Я чудово розумів, що це дорога внікуди, і треба шукати шляхи вирішення проблеми. Якраз розпочиналася ера наземних роботизованих комплексів у логістиці. Ми поспілкувалися з суміжниками, попитали знайомих з інших бригад, хто вже з ними працював, та ухвалили рішення».

Усі зібрані волонтерські та власні кошти батальйон вклав у наземні дрони. Хлопці самотужки розібралися в програмному забезпеченні, поставили на платформи нові двигуни та налаштували зв’язок. Тепер на «нуль» машини з живими людьми більше не їздять.

«Зараз автівка з особовим складом приїжджає за 10–12 кілометрів до переднього краю і спокійно вивантажується. Далі працюють тільки дрони. Є кілька точок, між якими ці НРК курсують, доставляючи провізію та БК».
Перехід на наземні роботизовані платформи дозволив комбату створити кращі умови для збереження життя та здоров’я своїх бійців.

«Якщо підірвалося НРК — та й дідько з ним, це не людина! Ми просто беремо інший — спорядили, поїхали знов. Це залізо. Мені головне, що не треба переживати за пораненого водія і не треба відправляти ще двох хлопців йому на допомогу під обстріл».

Мінімізувати вплив людини та виконувати найважчу роботу технікою — мрія «Єгеря». Комбат каже, що за формулою далеко йти не треба: у наших союзників та партнерів уже все прописано.

«Мені подобається військова доктрина США. Наприклад, там прописано, що піхота не може просто так заходити на позиції. Спочатку 90 днів працює авіація та ракетні війська, потім заїжджає бронетехніка, а лише за нею — піхотинці. У нас поки не так. Тут нові реалії: дрони та НРК. І це – майбутнє. Ми готові закривати питання захисту країни будь-якою технікою, тільки б не людьми».