ЧЕСНО

🗓 «Ударний» день у Раді: два з п'яти рішень для траншу ЄС уже ухвалено

Рада ухвалила в цілому законопроєкт №13435 про реформу оцінки майна — за нього проголосували 272 депутати. Раніше парламент також підтримав постанову про експертів для відбору членів Рахункової палати. Обидва рішення потрібні, щоб Україна отримала від ЄС транш на 4 млрд євро.

Попереду — ще три кроки: податкові та митні зміни щодо оподаткування міжнародних посилок, а також правка про скасування довічного статусу PEP, через яку днями посперечалися в податковому комітеті.

Голосування за них відбудеться вже завтра, а сьогодні депутати лише почнуть розглядати податковий законопроєкт і правки до нього.

Як з'ясував Рух ЧЕСНО, монобільшості часто бракує власних голосів, а від законів, які має ухвалити Рада, загалом залежить близько 15 млрд доларів допомоги.

Скільки зобов'язань перед партнерами досі не виконано — читайте на сайті ЧЕСНО.

🎤 «Де мільярди?»: Кличко у Раді звинуватив владу

Мер Києва Віталій Кличко виступив у Верховній Раді на тлі хвилі критики через відключення води після обстрілу та заклики до його відставки.

Свій виступ він використав, щоб розкритикувати владу.
«Де протиповітряна оборона столиці України? Де захист об'єктів Укренерго? Де мільярди, які були виділені на це?» — заявив Кличко.

За його словами, міста й громади зараз розгрібають проблеми, які створив уряд, заморозивши платежі. Він також заявив про спроби знищити місцеве самоврядування.

У відведені п'ять хвилин мер не вклався, тож отримав ще одну. А от депутатам поставити йому питання так і не дали.

Нардепка Мар'яна Безугла обурилася:
«Коли ми викликаємо таких клоунів у Раду, то ми маємо задавати питання. А нам задати їх не дали».

👉 Лише два дні до завершення набору в Школу моніторів політичної реклами!

Рух ЧЕСНО запрошує студентів до Школи моніторів політичної реклами: три тижні навчання, робота з реальними даними та можливість долучитися до досліджень.

Подавайте заявку до 16 жовтня за посиланням.

🚪 Гончаренка офіційно виключили з фракції «Європейська солідарність»

Головуючий на засіданні Ради оголосив про виключення Олексія Гончаренка з фракції «ЄС». З цього моменту він став позафракційним депутатом.

Сам Гончаренко подякував колегам за 12 років спільної роботи й пообіцяв і далі працювати для України.

Фракція ухвалила рішення про виключення через його публічні позиції щодо завершення війни. Зокрема, Гончаренко пропонував обговорити нейтральний статус України замість курсу на НАТО та допускав зняття санкцій з рф.

Мандат нардепа Гончаренко зберігає, як і посаду голови ТСК та членство в бюджетному комітеті. Надалі він може залишитися позафракційним або приєднатися до однієї з депутатських груп.

Що ще відомо про політичну кар'єру Гончаренка — читайте на ПолітХабі.

💔 Троє загиблих і понад 20 поранених: росія знову атакувала Київ

Внаслідок чергового російського обстрілу в столиці загинули троє людей. Двоє з них — у Деснянському районі, де удар припав на багатоповерхівку. Вогонь охопив 400 кв. м, рятувальникам вдалося вивести з будинку 16 мешканців. Поранених тут уже 21, серед них дитина, і ця цифра може зрости: люди продовжують звертатися по допомогу, а аварійно-рятувальні роботи досі тривають.

Ще одна людина загинула та одна постраждала в Голосіївському районі через влучання в нежитлову будівлю.

Наслідки атаки фіксують також у Дніпровському, Шевченківському та Дарницькому районах, де через удари виникли пожежі в нежитлових приміщеннях і на стадіоні.

Щиро співчуваємо рідним загиблих і всім, хто постраждав.

Ви можете допомогти тим, хто щодня протистоїть ворогу, — підтримайте наш збір на авто для 33-го ОШП.

🤖 Українські дрони проти російських ботів: чому вчать удари по дата-центрах «Яндексу»

За чотири дні українські дрони вивели з ладу три дата-центри «Яндексу». Після цього західними соцмережами розлетівся графік, який нібито показував, що трафік російських ботів упав майже до нуля. Користувачі жартували, що підтримка AfD і MAGA раптом зникла, а американці дякували Україні за подарунок перед виборами.

Утім, ботів, найімовірніше, не поменшало. Графік показував трафік пошукових роботів і хмарних сервісів «Яндексу», а не фейкових акаунтів у соцмережах. До того ж значна частина російської інфраструктури впливу працює з європейських серверів.

Але ця історія показала важливе: Захід утомився лише спростовувати фейки й чекає рішучих дій. А в російської машини пропаганди є інфраструктура, яку можна вимкнути, зокрема в самій Європі: через суди, санкції та вимоги до хостингів.

Детальніше — у матеріалі Вікторії Максимової на сайті ЧЕСНО.

🚇 НАБУ оголосило в розшук ексочільника Київського метро Брагінського

НАБУ розшукує Віктора Брагінського, який десять років керував «Київським метрополітеном». Його вважають причетним до схеми, через яку метро зазнало 137,5 млн грн збитків на поставці вагонів з Варшави. Сам Брагінський ще у 2024 році виїхав з України, за даними поліції, за підробленим висновком ВЛК.

На посаду очільника метро у 2014 році його призначив Віталій Кличко, а у 2020-му Брагінський пройшов до Київради від «УДАРу».

Пішов з обох посад лише у 2024 році після розслідування Bihus.info: журналісти з'ясували, що його колишня дружина, з якою він живе в одній квартирі, стала власницею активів на мільйон доларів.

Тоді ж ЗМІ писали, що ремонт «червоної» гілки метро за 1,5 млрд грн отримала фірма родички бізнес-партнера Брагінського. Ще одну підозру він отримав через підтоплення тунелю між «Деміївською» та «Либідською».

Що ще відомо про кар'єру Брагінського — читайте на ПолітХабі.

📊 Де застрягли закони, від яких залежить допомога партнерів

Рух ЧЕСНО зібрав на інфографіці всі законопроєкти, від яких залежить фінансування від ЄС і МВФ та які вже зареєстровані в Раді. Жоден із них досі не став законом.
Більшість депутати підтримали лише в першому читанні, і на цьому все зупинилося.

Деякі з цих законів Україна мала ухвалити ще до кінця 2025 року. Два документи, зокрема Антикорупційну стратегію, Рада досі навіть не розглядала. А закон про оподаткування цифрових платформ депутати ухвалили ще в червні, але Президент його так і не підписав.

Тим часом до кінця року треба виконати ще вісім умов Ukraine Facility, кожна з яких вартує 120 млн євро. Поки що не виконана жодна.

Чому закони, від яких залежать мільярди, місяцями не можуть ухвалити, — читайте в аналітиці ЧЕСНО.

🕵️ Депутат Херсонської облради отримав російський паспорт, але досі зберігає мандат

Деренік Мелконян, якого вважали найбагатшим аграрієм Херсонщини, у 2020 році пройшов до облради від партії Ігоря Колихаєва «Нам тут жити».

Після початку повномасштабної війни він зник із публічного простору й розповідав знайомим, що переїхав до Вірменії. Проте, за даними ЗМІ, у липні 2023 року Мелконян отримав у Криму російський паспорт і, найімовірніше, живе в окупованому Сімферополі.

Громадянином росії він назвався ще навесні того ж року, коли його агропідприємство «Арм-Агро» в окупованій Новій Каховці перереєстрували за російським законодавством.

Бізнес працює й надалі: за два роки компанія задекларувала понад 68 млн рублів виручки, а торік отримала ще й російські ліцензії на користування надрами.

Інших депутатів-колаборантів облрада вже позбавила права голосу та участі в засіданнях. Щодо Мелконяна такого рішення досі немає, тож формально він і далі може голосувати онлайн.

💰Мільярди на паузі: чому Рада затягує ухвалення законів, від яких залежить міжнародна допомога

Україна ризикує недоотримати 29,5 млрд доларів міжнародної допомоги, попереджає прем'єр. Приблизно половина цієї суми залежить від законів, які має ухвалити Верховна Рада.

Проте з 14 зареєстрованих у парламенті законопроєктів, потрібних для фінансування від ЄС і МВФ, жоден досі не набув чинності. Частина з них мала запрацювати ще до кінця 2025 року, але застрягла перед другим читанням. Закон про спрощене банкрутство для малого бізнесу Рада тричі не змогла навіть включити до порядку денного, а Антикорупційна стратегія досі чекає першого читання. Ще 18 документів, за словами Стефанчука, уряд узагалі не вніс до Ради.

Як з'ясував Рух ЧЕСНО, причина часто не в змісті законів, а в голосах: монобільшості бракує власних, а опозиція підтримує рішення вибірково.

Хто гальмує ці рішення — читайте в аналітиці ЧЕСНО.

🇪🇺 Рада ухвалила закон про освіту мовами нацменшин: Угорщина має розблокувати переговори з ЄС

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №16119 про освіту рідною мовою для національних меншин. Саме на нього чекала Угорщина, щоб розблокувати відкриття переговорних кластерів про вступ України до ЄС.

Проте в черзі ще десятки законів, від яких залежить близько 15 млрд доларів допомоги партнерів. Частина дедлайнів давно минула, а деяких законопроєктів, за даними ЧЕСНО, уряд навіть не вніс до Ради. Ті ж, що вже в залі, депутати охоче підтримують за основу, але не поспішають ухвалювати в цілому: у вересні з дев'яти таких документів остаточно проголосували лише один.

Які закони на мільярди досі чекають голосування — у матеріалі ЧЕСНО.

💸 Закони на мільярди: чому Рада затягує з виконанням міжнародних зобов'язань

У вересні парламент підтримав дев'ять законопроєктів, від яких залежать мільярди міжнародної допомоги, але остаточно ухвалив лише один. Решта досі чекає другого читання, хоча частина дедлайнів давно минула. Під ризиком, за оцінкою Президента, близько 15 млрд доларів.

Рух ЧЕСНО з'ясував, що проблема не в змісті законів, а в голосах. Депутати охоче підтримують документи за основу, але не поспішають їх ухвалювати: за один законопроєкт проголосували 299 нардепів, а за пришвидшений розгляд — лише 229. Монобільшості власних голосів не вистачає, тож результат часто залежить від опозиції та депутатських груп.

Тепер до цього додалася й проблема безпеки. 12 жовтня перше за три тижні засідання урвалося через «жовту» тривогу під час години запитань до уряду. Роботу в укритті керівництво Ради обіцяє налагодити ще з вересня, але так і не зробило.

Хто голосує, а хто гальмує, — у матеріалі Ірини Корженкової на сайті ЧЕСНО.

📢 «Кличка у відставку»: у суботу під КМДА відбудеться протест

Ветеран і колишній бойовий медик Дмитро Козятинський закликав киян вийти на акцію з вимогою відставки Віталія Кличка.

Протест запланований на 17 жовтня о 12:00 на Хрещатику, 36.

«Кличко не зміг підготувати Київ навіть до осені», — пише ветеран.

Невдоволення міською владою наростає після нещодавньої атаки, коли частина столиці залишилася без світла, а разом із ним — і без води. Тим часом «Київводоканал» лише у вересні без конкуренції уклав угоди на 616 млн грн на резервне живлення насосних станцій, і завершити роботи обіцяють тільки наприкінці березня. А сам Кличко знову порадив киянам виїжджати з міста.

🏛 Рада повернулася до роботи: що розглядатимуть цього тижня

Сьогодні вперше з 17 вересня Рада зібралася на пленарне засідання. Розпочали з години запитань до уряду з міністром фінансів, а головним питанням дня стане законопроєкт №16119 про освіту мовами національних меншин. Його планують ухвалити одразу в цілому, щоб президент підписав документ того ж дня, а Угорщина розблокувала відкриття переговорних кластерів з ЄС. Основний день голосувань — середа.

Водночас засідання переривають під час будь-якої тривоги: постанову про голосування в укритті так і не ухвалили.

За словами прем'єра, від рішень Ради зараз залежать 29,5 млрд доларів міжнародної допомоги.

Незабаром Рух ЧЕСНО опублікує аналітику про те, чому Верховна Рада затягує з виконанням зобов'язань перед партнерами і хто насправді забезпечує голоси за ці закони.

📌 До 16 жовтня триває набір до Школи моніторів політичної реклами

Навіть без виборів партії та політики продовжують витрачати гроші на рекламу в соцмережах. Рух ЧЕСНО шукає студентів і студенток, які навчаться її відстежувати.

За три тижні ви опануєте методологію моніторингу, навчитеся працювати з бібліотекою реклами Meta, рекламою в Telegram і фінансовими звітами партій. Далі долучитеся до дослідження ЧЕСНО або підготуєте власний матеріал на основі даних.

Стажування стартує 29 жовтня і проходитиме в Києві та онлайн. Податися можуть студенти 2–4 курсів бакалаврату та магістратури будь-якої спеціальності, досвід не обов'язковий.

Найкращим учасникам запропонуємо долучитися до команди ЧЕСНО на постійній основі.

Заповніть анкету до 16 жовтня за посиланням.
Запитання — на info@chesno.org.

Стажування організовано в межах проєкту, що підтримується Норвегією та реалізується Міжнародним інститутом демократії та сприяння виборам (International IDEA).

🇪🇺 Компроміс заради ЄС: що змінять в освіті мовами нацменшин

Гуманітарний комітет Ради підтримав доопрацьований законопроєкт №16119 про освітні права національних меншин. За словами голови комітету Микити Потураєва, документ мають ухвалити 12 жовтня, щоб Україна могла почати переговори за першим кластером вступу до ЄС.

Володимир В'ятрович, який працював над текстом, розповів, що з нього прибрали найбільш спірні норми. Статус закладу освіти нацменшини отримають лише ті, де мовою меншини навчається понад 50% учнів. Утім, він визнав, що не готовий назвати законопроєкт корисним для української освіти. Щоб не послабити позиції державної мови, комітет пропонує розглядати його разом із законопроєктом №15412 про посилення захисту української.

Що ще обговорювали на засіданні, яке Рух ЧЕСНО висвітлював у форматі #ЧЕСНОкомітети, — читайте на сайті.

💧 Резервне живлення для водоканалу Києва з'явиться лише весною

«Київводоканал» без конкуренції уклав угоди на 616 млн грн на облаштування резервного живлення для 13 насосних і каналізаційних станцій. Роботи мають завершити лише 27 березня 2027 року, тобто наприкінці опалювального сезону.

Кошториси приховали як конфіденційні.
Усі підряди отримала броварська фірма «Фасад-сервіс-буд». Раніше вона заробляла сотні тисяч гривень на рік, ремонтуючи фасади та миючи вікна у Верховній Раді.

За даними ЗМІ, компанія може бути пов'язана з групою братів Кізіменків, чия фірма раніше вже отримувала підряди водоканалу на 424 млн грн.

Ціну зволікання кияни вже відчули: після нещодавньої атаки частина міста залишилася без світла, а разом із ним зникла й вода. А тепер Кличко знову закликав киян виїжджати з міста.

📺 Телемарафон «Єдині новини» дофінансують ще на 100 млн грн

Державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» 6 жовтня уклало три угоди з телеканалами на виробництво контенту для телемарафону на 75 млн грн. За даними ЗМІ, ще один контракт на 25 млн грн планують підписати найближчим часом.

Йдеться про додаткове фінансування на жовтень–грудень 2026 року. Загальна вартість виробництва контенту для марафону цьогоріч може перевищити 737 млн грн.

Додаткові кошти на телемарафон планують спрямувати на тлі жорсткої економії бюджетних коштів, оголошеної прем’єр-міністром Сергієм Корецьким. За повідомленнями медіа, в межах цих обмежень припинили виплати навіть підрядникам, які займалися укріпленням енергетичних об’єктів.

Рух ЧЕСНО ще у 2024 році писав, що, за результатами соцопитування, лише 17% українців вважали телемарафон актуальним.