Сукуб і інкуб — це класичні персонажі європейської середньовічної демонології.
• Інкуб (від лат. incubus — «той, що лежить зверху») — це демон у чоловічій подобі, який приходить уночі до жінок.
• Сукуб (від лат. succubus — «той, що лежить знизу») — демон у жіночій подобі, який зваблює чоловіків.

Головна мета цих істот — викрадення життєвої та енергії пристрасті, а в християнській традиції — доведення людини до гріха перелюбу та відчаю.
Хоча самі назви «сукуб» та «інкуб» належать до європейської культури, схожі архетипи нічних демонів існують майже в усіх міфологіях світу. Зазвичай поява цих міфів пов'язана з феноменом сонної тетері (сонного паралічу), коли людина відчуває важкість на грудях, ядуху та реалістичні галюцинації.

1. Слов'янська міфологія

У віруваннях слов'ян ідея нічного демона-любовника була надзвичайно поширеною.
• Перелесник (Вогняний Змій / Літавець): Аналог інкуба. Демон, який прилітає до жінок, що тужать за померлими або коханими у розлуці, набуваючи вигляду їхнього чоловіка. Жінка марніє, втрачає сили й згодом помирає.

2. Антична міфологія (Греція та Рим)

Європейська демонологія багато в чому запозичила образи з античності.
• Ефіальт (грец. Ephialtes): Давньогрецький демон нічних кошмарів, який буквально означає «той, хто стрибає зверху» (прямий прообраз інкуба). Він стрибав на груди сплячим людям, викликаючи еротичні сни та задуху.
• Емпузи та Ламії: Міфічні істоти з почту богині Гекати. Вони набували вигляду прекрасних дівчат, щоб зваблювати молодих чоловіків, а потім випивати їхню кров і поїдати плоть.
• Фавни та Сильвани: У римській міфології ці лісові духи часто виступали в ролі інкубів, переслідуючи смертних жінок.

3. Юдейська міфологія: Ліліт і лілін

• Ліліт: Згідно з кабалістичною традицією, перша дружина Адама, яка відмовилася йому підкорятися і стала демоницею. Вважається «матір'ю всіх сукубів». Вона приходить до чоловіків під час сну, зваблює їх і забирає їхнє сім'я, щоб народжувати від нього дітей-демонів.
• Лілін: Діти Ліліт — нічні демони, які полюють на сплячих чоловіків та жінок.

4. Месопотамська міфологія: Лілу та Ліліту

Це найдавніші відомі прототипи інкубів та сукубів (шумеро-аккадська культура).
• Лілу (Lilu): Чоловічий демон безпілотної пустелі чи бурі, який відвідував жінок уві сні.
• Ліліту (Lilitu): Жіноча демониця, яка не могла мати дітей чи чоловіка традиційним шляхом, тому зваблювала чоловіків під час сну, забираючи їхню енергію.

5. Східноазійська міфологія (Японія та Китай): Кіцуне та Моґвай

• Кіцуне (Японія) / Хулі-цзін (Китай): Лисиці-перевертні. Вони часто перетворюються на неймовірно вродливих жінок, які зачаровують чоловіків, одружуються з ними або просто вступають у зв'язок. У деяких міфах вони виступають як класичні сукуби, що буквально «висмоктують» життєву енергію ці (або кі) з чоловіка, доки той повністю не виснажиться й не помре.
• Йороґумо (Японія): Жінка-павук, яка використовує жіночі чари, щоб заманювати чоловіків у свої сіті для подальшого пожирання.

6. Арабська міфологія: Джини-гулі

• Гулі (Ghul): Демонічні істоти-перевертні. Хоча вони відомі поїданням мерців на цвинтарях, гулі також здатні набувати вигляду прекрасних жінок або чоловіків, щоб заманювати подорожніх у пустелю для задоволення своєї хворобливої хворості та подальшого вбивства.

7. Скандинавська та німецька міфологія: Мара та Альпи

• Мара (Mara / Mare): Злісний дух, який сідає на груди сплячим і викликає ядуху та кошмари (саме звідси походить англійське слово nightmare або німецьке Alptraum).
• Альп (Alp): У німецькому фольклорі це дух-ельф, який трансформувався в демона нічних кошмарів. Він діє як інкуб, нападаючи переважно на жінок уві сні та викликаючи важкі еротичні видіння.