🧷: Він прошепотів хрипко, немов благав і наказував одночасно:
— Не відпускай, Чане. Мені потрібен тільки ти.
Кріс нахилився знову, і цього разу поцілунок був глибшим, важчим. Його долоні ковзнули по спині Фелікса, впиваючись у кожен вигин, наче намагалися вивчити напам’ять.
Читати в коментарях ↷
#banglix
