Мирослав Січинський - забутий герой...11 жовтня народився Мирослав Січинський. Він став символом безкомпромісної збройної боротьби української нації. Його героїчний чин назавжди змінив хід українського визвольного руху початку двадцятого століття.
Січинський здійснив успішний атентат проти галицького намісника графа Анджея Потоцького. Цей ліквідаційний постріл став законною відплатою за системне, жорстоке гноблення українців у Галичині.
Юний месник довів усьому світові дієвість чинного націоналізму. Він продемонстрував незламну волю до перемоги. Його героїчний вчинок розбудив пригнічене суспільство від багаторічного рабського сну.
●
РОДИНА ТА ГЕРОЇЧНІ ВИТОКИ...Мирослав Січинський народився в 1887 року в селі Чернихівці на Тернопільщині. Його родина належала до шляхетного священицького роду, який присвятив життя служінню українській ідеї. Батько героя Микола Січинський був греко-католицьким священиком, відомим громадським діячем і патріотичним послом до Галицького сейму.
Націоналістична атмосфера рідної домівки сформувала безкомпромісний характер майбутнього борця. Його двоюрідний брат Володимир Темницький згодом очолив Українську соціал-демократичну партію Галичини і обійняв посаду міністра закордонних справ УНР. Мирослав здобув якісну освіту в суворих умовах польського тиску.
Спочатку він навчався в Коломийській українській гімназії. Пізніше перевівся до Перемишльської української гімназії, яку успішно закінчив 1905 року. Освіту здобував на філософських факультетах Львівського та Віденського університетів. З юнацьких років він очолював радикальний студентський рух, проводив патріотичну агітацію серед селян.
●
АНТИУКРАЇНСЬКИЙ ГНІТ ТА КРИВАВИЙ ТЕРОР...
На початку двадцятого століття Королівство Галичини і Володимирії перебувало під окупаційною владою Австро-Угорської імперії. Регіоном фактично керувала шовіністична польська аристократія. Польська адміністрація здійснювала жорстокий, тотальний тиск на корінне українське населення краю. Влада послідовно ліквідовувала українські школи і гімназії. Окупанти категорично блокували створення українського університету у Львові, побоюючись зростання інтелектуальної еліти нації.
Польська преса та офіційні урядовці використовували відверто ворожі гасла. Вони пропагували цинічні тези про історичне право Польщі на ці землі. Українців називали етнографічною масою, нездатною до створення власної держави. Будь-які прояви національного відродження адміністрація придушувала репресіями.
Економічне становище українських селян було катастрофічним. Найкращі землі належали польським магнатам. Селяни страждали від малоземелля, злиднів й непосильних державних податків. Спроби захистити свої права через вибори закінчувалися арештами та поліцейським насильством. Жандармерія жорстоко розганяла патріотичні мітинги.
●
ЗЛОЧИНИ КАТА АНДЖЕЯ ПОТОЦЬКОГО...Граф Анджей Потоцький обійняв посаду цісарського намісника Галичини 1903 року. Він став головним організатором антиукраїнського терору та провідником колоніальної політики імперського уряду. Потоцький особисто керував заходами щодо знищення українського національного життя. Під його безпосереднім командуванням державний апарат перетворився на кривавий інструмент придушення свободи.
Під час виборів до австрійського парламенту 1908 року адміністрація вдалася до тотальних, цинічних фальсифікацій. Окупаційні чиновники масово викреслювали українців із виборчих списків, підробляли тисячі бюлетенів. Озброєні жандарми блокували виборчі дільниці в українських селах, арештовували національних лідерів.
Виборча кампанія супроводжувалася відкритим державним терором. В час мирного протесту в селі Коропець жандарми Потоцького жорстоко вбили українського селянина і виборчого діяча Марка Каганця. Він вимагав лише чесного підрахунку голосів. Вбивство Каганця викликало колосальний гнів в українському суспільстві. Потоцький офіційно виправдав дії вбивць у погонах. Це остаточно довело неможливість законного захисту прав української нації.