⚠️📣 «Труять собак, щоб ті не мучилися»: як виживають окуповані Олешки в російській блокаді

Доставити допомогу в Олешки неможливо через постійні обстріли гуманітарних колон та атаки дронів. Єдиний шлях до міста, який місцеві називають «дорогою смерті», щільно замінований і контролюється ворожими БпЛА.

З 24 тисяч мешканців у місті залишилося близько двох тисяч — переважно це літні, маломобільні люди, 47 дітей та ті, хто за ними доглядає. В Олешках відсутні світло, вода й газ, нема медичної допомоги. Доведені до відчаю люди змушені долати десятки кілометрів пішки замінованими дорогами під загрозою російських атак, аби дістатися сусідніх населених пунктів і знайти їжу.

Ви — щаслива людина, якщо ніколи не замислювалися, що сильніше: інстинкт самозбереження чи страх смерті від голоду. Перед мешканцями міста такий вибір постав,

— описує ситуацію місцева жителька в соцмережах.

1 вересня — день втраченої останньої надії. Надії на їжу, на виїзд, на життя. Настрої в людей панічні, навіть суїцидальні, бо немає сил дивитися в очі дитині, яка недоїдає, літнім, хворим, скаліченим. Собаки із суцільних ребер, коти, яких носить вітер,

— розповіла місцева.

💔 Через повну відсутність харчів деякі мешканці змушені труїти власних собак, аби вберегти їх від смерті від виснаження, тоді як бродячі зграї через голод стають загрозою для самих людей. Журналістка Марія Семенченко розповіла «Громадському», що в її родича, який залишається в Олешках, запасів закруток та городини залишилося щонайбільше до середини жовтня.

Доставляти їжу дронами теж небезпечно: російські окупанти звинувачують людей у співпраці із ЗСУ та піддають катуванням.

Розмовляла із сусідкою біля двору, побігла по щось у хату, повернулася — а на паркані вже висять її кишки. Приліт дрона. Я знаю, що ми всі приречені, але щоб так загинути…,

— йдеться в іншому повідомленні з міста.

#Херсонщина

✅ Підписатися
✍️ Бот зворотнього зв'язку