Доброго ранку, банда ☀️☀️☀️
Що я маю вам сказати. Вчора говорив із одним знайомим, крутий спец, шарить добре, та й працює реально як за 10-тьох.
Але каже, Просто вже не можу. Вигорання люте. На роботу не хочеться, на мітингах тільки 'ага' і 'окей'. І навіть звільнитись не можу, бо відчуття, що все тримається на мені.

І тут мені знову згадалась та сама думка, яку я собі не раз повторював і вам нагадаю

Робота має або приносити гроші, або задоволення.
Ідеально обидва. Але хоча б щось із цього.

Можна фігачити як конячка, але якщо,
добре платять - це мотивація.
кайфуєш від того, що робиш -це заряд.

А якщо ні першого, ні другого вигорання не за горами. І отой я ще трохи потерплю може закінчитись дуже фігово без ресурсу, без інтересу, без себе.

Я наприклад дуже кайфую від своїй роботи, так буває тяжкі дні і коли мозок плавиться - але коли ти вирішив на роботі ту чи іншу проблему або розібрався в том функціоналі та ти шо ти як заново родився і гордий за себе)

Як ви це відчуваєте?
Бували моменти, коли ловили себе на думці, Та гори воно все...
Як виходили з цього стану?

Поділіться, тут всі свої. Може, комусь із нашої банди допоможе ваше слово

Всім гарного дня і настрою)