кожне повторення — це патерн, закономірність

хх можна записати як 2*х
хххх можна записати як 4*х

і то, і то — це стискання реальності до певної моделі, яку можна описати символами

і так склалося, що деякі закономірності трапляються частіше за інші. деякі стани світ обирає сам, знову і знову, незалежно від спостерігача.

штовхни систему — вона повертається до вихідного стану. Оці стани, до яких реальність сходиться попри збурення, ми й називаємо атракторами (attract—притягувати)

І сходяться вони не тому, що «частіші» в нашому описі, а тому що стійкі: вийти з них коштує дорожче, ніж лишитись.

І саме завдяки цьому ефекту ми можемо навчати нейронки та вчитися самі

бо довготривале навчання — це і є скочування в атрактор (атрактор ідей).

помилка штовхає систему, а навчання веде її туди, де штовхати більше нікуди. Знайдений стан тримається з тієї ж причини, що й бульбашка тримає форму: інша форма коштує дорожче енергетично

якщо цікаво більше, то ось тут я повністю розкрив думку:
https://latand.github.io/from-pattern-to-mind/