Яка ж вона офігена! Вчора допізна читала «Особливий голод»🥰

Бачила, що в свій час книгу маркетували як канібалістичний чик-літ - поєднання «Їсти, молитися, кохати» з «Американським психопатом».

Досить вдалий опис, бо це історія життя п'ятдесятирічної жінки: про її молодість, кар'єру та коханців. Лише маленький нюанс - розповідає вона це з в'язниці, з досить жорстокими й кривавими подробицями, приправляючи все чорним гумором.

Це було дотепно, соковито, а наприкінці я навіть просльозилася. Мене аж розпирає від того, наскільки мені подобаються такі книжки!

Навіть трохи сумно, що історія закінчилася🫀