✨126/440 стр.
Ну, автор не підводить💅
Це історія про дружбу - зокрема про те, як важливо мати поруч людину за яку тримаєшся аби не скотитись в яму. І про мистецтво, яке зцілює. Подобається мені таке😇
А як це прекрасно написано - мені хочеться ліпити стікери просто на кожну сторінку. Ну от зацініть:✨
✨ Дорослі завжди думають, що можуть захистити дітей, не пускаючи їх у небезпечні місця, але кожен підліток знає, що це безглуздо, бо найнебезпечніше місце на землі - всередині нас. Крихкі серця розбиваються однаково в палацах і в темних провулках
Про життя:
✨ Не варто думати про те, що воно (життя) може закінчитись, бо тоді житимеш як боягуз, ніколи не любитимеш забагато і не співатимеш занадто голосно. Треба сприймати його як належне, цілісно: сходи сонця й ліниві недільні ранки....
Ну, і про мистецтво:
✨ Мистецтво не хронологічне. Все, що малював художник, уявлялось в тому місці в його голові, куди він міг потрапити лише тоді, коли цього прагнув. Якщо йому наказували малювати, це нагадувало пробудження і намагання знову побачити той самий сон.
Коротше, я в тотальній любові ❤️
Дуже сподіваюсь до кінця книги мої враження не зміняться💁♀️