✍️ Пол Мюррей
@starlev
🏷сучасна проза
У центрі сюжету — криза, яку переживає колись заможна родина Барнзів на тлі економічної кризи в Ірландії.
Автору настільки добре вдається передати самотність усередині однієї сім'ї, що вона практично фізично відчувається під час читання. Тут є егоїстична донька, яка не помічає нічого навколо, окрім своєї подружки. І є молодший син, який настільки боїться розлучення батьків, що не зізнається, що виріс із капців.
Кому потрібен син у якого вічно ростуть ноги
✨Із незвичного: Мюррей міняє стиль письма під кожного героя, наче даючи їм власні голоси. Наприклад, частина від імені матері написана взагалі без розділових знаків - можливо, цим підкреслюється її внутрішній стан та тривога.
Мені капець як сподобалось, як автор показує поведінку людей навколо, в моменти, коли все руйнується
Інші люди трималися віддалік, мовби невдача могла виявитись заразною
Ця історія викликає справжній захват, але не у звичному розумінні цього слова. Захоплює те, як майстерно автор змальовує всі, навіть найтемніші, відтінки людської особистості.
Сліпота героїв просто вражає — те, як вони роками живуть поруч, але дивляться один на одного крізь вигадані образи.
Перша частина книги мені неймовірно сподобалася, я була від неї у цілковитому захваті. Проте друга частина, на жаль, зачепила вже менше. У мене склалося враження, що в результаті все перетвориться на цілковиту темряву, де немає жодного промінчика надії.
Фінал цієї історії залишив по собі доволі двоїсті враження. З одного боку, автор нарешті дарує нам надію - до героїв приходить усвідомлення, що пора змінюватись, але з іншого - у мене залишились питання.
Дуже багатогранна історія - однозначно є про що подумати. Ідеальна книга для обговорень
Моя оцінка: 8/10
#Читацькі_нотатки_відгук