✍️ Автор: Павло Дерев'янко
📝 @starlev
🐺жанр: фентезі
💡 Мої враження
Починаючи читати Аркан вовків, я вже читала масу схвальних відгуків, тому я і очікувала, що це буде вау.
І це було справді, ВАУ!😍
В основі сюжету маємо альтернативну Україну 1845 року. Тут поєднано епоху Гетьманщини разом із легендами та міфологією.
Продумані персонажі і сюжет, Сірий орден характерників із своєю ієрархією та магією, відьми, люди - все це прекрасно поєдналось в цій історії.
Головний герой Северин разом із друзями проходить обряд посвяти та ступають на небезпечну стежку характерника. У кожного із хлопців свої мотиви та прагнення - дехто втік від багатства та заможності, дехто, щоб догодити батькові. І, хоча, хлопці дуже різні за вдачею - випробування вони долають разом та стають близькими один одному.
- Учитель.. І завжди так буде важко?
- Завжди.
- Бо така наша стежка?
- Бо така наша стежка.
Майже всю книгу я не розуміла, які стосунки були між Северином та Ігорем. Лише в кінці все стало на свої місця. Монолог Северина біля дуба Ігоря - для мене був дуже емоційний момент😢 Северин пробачає Ігоря та визнає, що такої долі не бажає своїм дітям💔
У цій книзі є все: дружба, обов’язок, випробування, втрати, кохання і віра ❤️
📖 Є книги, які сподобались… але перечитувати їх не хочеться.
🐺 Але не ця!
Цю історію я впевнена, що буду перечитувати декілька разів! ✨
Єдине, чого бракувало — невеличкого глосарію козацьких термінів, бо їх тут багато.
І наостанок не можу не згадати цитату, яка, напевне, уже стала крилатою, адже вона надзвичайно влучно передає дух і головні мотиви
Навіщо ти зробив це, Северине?
Щоб... захищати їх, - він указав на святкову юрбу.
Хіба б не знайшлось іншого захисника?
Якщо так думатиме кожен - захисників не стане.
⭐️ Моя оцінка:10/10
#Читацькі_нотатки_відгук