Камінг аут

Мені здається, що мені подобається традиційний арт більше ніж діджитал. Це дуже велика проблема і мене це мучає, по перше тому що на це треба купу грошей і місця (на полотна). По друге тому що я відчуваю наче не йду в ногу з часом, наче я якийсь дідо відсталий і це не криза по типу хтось назвав мене "дядьою" а реально сильний страх наче я заспавнився не в той час і не в тому поколінні. По третє на цьому не можна так заробляти як хотілося би. По четверте традиційний арт не настільки популярний як діджитал, а я і так без мотивації і надії на похвалу малюю, а якщо повністю стану робити те що мені подобається то ніколи не знайду свою аудиторію і визнання якого шукаю
Ось така в мене біда... Можливо це через те, що я зараз намагаюся перейти у КСП і мені настільки там не зручно що я ставлю хрест на весь діджитал арт, я не виключаю цей варіант. Але це, до речі, теж мене мучає, бо я виходить не можу перейти у професійну програму і получається не можу розвиватися далі, застряг у тупіку.
Я не розумію, чому я не можу малювати просто для себе? Постійно потрібна оця похвала, оці лайки, оця конкуренція... Інколи хочеться просто зникнути, почати життя з чистого листа