Кілька днів провели сім‘єю в Одесі і дуже мене неприємно вразила кількість реклами і оголошень російською мовою, наче у 90-ті повернувся. Тобто Київ не те що б україномовним мені відчувався, але майже вся реклама українською, на моє відчуття, 70% кур‘єрів та менеджерів та взагалі сфери обслуговування починають розмову українською, а більшість інших переходить на українську після перших моїх слів. І взагалі, я якось зібрав булки у кулак і з незнайомими людьми вже майже завжди українською спілкуюся. :)

Авжеж, найважче змінювати мову спілкування там, де вона вже давно узвичаєна. По-перше, воно відчувається дуже дивно, по-друге, люди інертні, і їм просто ліньки, а я не відчуваю якогось там морального права їх примушувати перемикатися. Сам ось зайнявся питанням на сьомому році війни з країною, яка ще у дитинстві мене дратувала своєю поведінкою в історичних книжках.

Тож до чого це я. Думаю що піду зара вб‘ю російську клаву в айфоні і подивлюся, де буде важко жити. :) І Одесу ніхто у Коцюбіїв не перейменує назад, але, маю надію, що хоча б мовні закони відміняти не будуть.