А крутий він тим, що це насправді платформа, а не редактор. Різниця в тому, що в нього механізм розширення функціональності і кастомізації — не через плагіни. Плагін це взагалі що? Це такий окремий модуль, який реалізує певний протокол інтеграції з батьківською програмою. Тобто є якийсь метод
on_open, який викликається, коли відкривається новий файл, і якщо ти його реалізував — його викличе редактор з певними аргументами, і ти зможеш зробити що хотів.Імакс працює зовсім не так! Скажімо, є функція
find-file, яка відкриває файл. Хочеш розширити її функціонал? Заміни її своєю! Тобто манкіпатчинг, або, як то кажуть, molding — створи свій імакс для себе, заміни все що хочеш тощо. Більше того, вона ж на ліспі написана, можна піти подивитися сорси, та замінити будь-яку з тих функцій, що використовуються всередині. Endless possibilities.Авжеж, за десятиріччя існування там вже накопилася купа хелперів, різного рода плагінні системи, уніфікації всілякі — але базова база саме така.
Безперечно, є й мінуси — база для підтримки зворотньої сумісності неймовірних розмірів. Наприклад, Імакс довго був синхронним та однопоточним. Потім асинхронний ввід/вивід доробили, потім кооперативні треди… А ще в залежності від якості пакета він легко може конфліктувати з іншими, авжеж — хоча це не дуже часта ситуація.
Тим не менш, це саме те, що дозволяє Emacs’у бути чим завгодно. Якщо хочте, Emacs — це 1С текстових редакторів. 🤣
P.S. Платформа vs фреймворк vs конструктор. Фреймворк — це коли ти заповнюєш певні місця своєю логікою, конструктор — коли збираєш з модулів, платформа — це коли є працююча програма, від якої ти можеш відштовхнутися. В принципі, можна сказати, що Emacs — це ОС, тільки спеціалізована і трошки вище рівнем абстракції.