❤️🐶🐱 Як зустріч у Лісабоні допомогла білопільським котикам і собачкам

Наталія Калініченко: "Кажуть, випадкових зустрічей не буває. На День вишиванки в Лісабоні я познайомилася з нашими земляками, які вже майже 20 років живуть в Ірландії. Познайомилися, обмінялися контактами, почали спілкуватися. Як це часто буває, виявилося, що хтось із рідних служить на нашому напрямку, почався обмін посилками, допомогою, добрими словами.

І традиційне запитання: «Чим вам допомогти?»

Нам? Та нам нічого не треба. Нам би тільки, щоб ворогів поменшало і не нападали на нас. Але є ті, кому допомога потрібна щодня, — наші безпритульні котики й собачки.

🇮🇪🫶🇺🇦 Волонтер із Ірландії Сергій Шалапай звернувся до благодійних фондів, з якими співпрацює в Україні. І вже за кілька днів із Харкова та Львова до Сум надійшли посилки з кормом. Завдяки Володимиру Івановичу Відуєву їх вдалося доставити до Білопілля.

Звісно, це не вирішить проблему назавжди. Усіх котиків і собачок не нагодуєш. Але хоча б на певний час кормом забезпечені хвостики, про яких щодня дбають небайдужі люди: Тетяна Щигло, яка годує котиків «на гаражах»; Ніна Мельник і Люда Генералова, які опікуються тваринами на Мухівці; Тетяна та Роман Синько, які доглядають чотирилапих на дуже крайньому Прорубі, куди сьогодні й доїхати непросто".

🫶 Щиро дякуємо Сергію Шалапаю, Міжнародному Благодійному Фонду Старе Місто Львів, Наталії Мишинській, Віталію Дубровському і всім, хто не забуває: навіть під час війни доброта має значення.

Від наших пухнастих підопічних — щире «няв» і «гав» за вашу підтримку.