🖤Два роки тому центр Білопілля здригнувся від ударів, які неможливо забути. Керовані авіабомби впали туди, де раніше лунав дитячий сміх, де люди поспішали у справах, де вирувало звичайне життя. За лічені хвилини центр міста перетворився на зону руйнувань і болю.

Того дня обірвалося життя жінки — мирної мешканки, яка не мала жодного стосунку до війни. Ще троє людей отримали поранення.
Пошкоджені будівлі, вибиті вікна, зруйновані дахи. Уламки скла й бетону стали мовчазними свідками трагедії, яка торкнулася кожного.

Особливим болем відгукнувся удар по каплиці у центрі культури і дозвілля «Україна» — по місцю тиші, молитви й надії.

❤️‍🩹Минуло два роки, але пам’ять про той день жива. Вона — у забитих вікнах, у свічках пам’яті, у серцях людей, які продовжують жити, працювати й вірити. Білопілля пам’ятає. І світ має пам’ятати разом із ним...