Цього дня рік тому почалася евакуація Азову та бійців інших підрозділів Маріупольського гарнізону з Азовсталі. Вони виконали свій обов’язок - тримати оборону міста Маріуполь, та дати дорогоцінний час сформувати кістяк Української оборони по всій країні. Доки Азовсталь вела свою безвиглядну битву, українські сили змогли звільнити Київщину, Сумщину, Чернігівщину.

Битва за Маріуполь дала зрозуміти всьому світу – українці не здаються та б’ються за своє до кінця.

Маріупольський гарнізон не здався, він виконав наказ вищого військового і політичного керівництва – зберегти власні життя та вийти з Азовсталі. Виконав лише після того як на сталевому заводі практично не залишилося набоїв, їжі, води. Тисячі захисників Маріуполя уже рік перебувають у полоні, близько 700 з них – військові полку Азов.

Ми пам’ятаємо про кожного нашого брата, який віддав життя у боях за Маріуполь. Кожного, хто сьогодні в полоні. Вони виконали свій обов’язок перед нами сповна. Тепер наша черга. Наш обов’язок – повернути усіх героїв додому.