Сьогодні річниця бою під Крутами 1918 року. 5 сотень українських юнаків з 16 кулеметами і 1 гарматою вийшли проти 5 тисяч досвідчених червоноармійців з декількома батареями гармат і бронепотягом.

Вони затримали просування ворога на Київ та виграли критично важливий час. У Бресті підписали міжнародну угоду, яка зафіксувала появу на політичній мапі України.

Вони зберегли честь української зброї.

Вони стали прикладом, на якому виросла Українська Повстанська Армія.

Про таких, як крутянці, засновник українського націоналізму Микола Міхновський казав: "Нас мало, але голос наш лунатиме скрізь по Україні, і кожен, у кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось!".

Сьогодні історія Крут повторюється в Бахмуті. Росіян кидають як м’ясо, по нам працюють з усіх видів зброї, яка тільки є у ворога. Але ми тримаємо оборону, штурмуємо та наступаємо.

Сьогодні за нами – досвід, підготовка, сила Азовського Духу та мотивація воювати до кінця. З нами пам’ять про героїв Крут та про всіх загиблих братів.

У кривавих боях ми пишемо нову історію України. І в ній обов’язково буде розділ про Перемогу над росією.