Покрова, день Українського Війська — наше головне свято сьогодні і крізь віки.

Навіть День незалежності лише за останнє століття плавав у календарі — від 22 січня, дня проголошення IV Універсалу, до 24 серпня, дня проголошення Декларації про суверенітет.

Покрова з нами завжди.

Для України її армія грає більш вагому роль, ніж для більшості країн. Військо зберігало обриси української державності навіть у найбільш трагічні моменти, коли багатьом здавалося, що Україна не відродиться ніколи.

Кожен із завойовників насаджував нам: українці — нація хліборобів і селян. Але історія демонструє, що українці — нація-воїн.

Унікальність української історії в тому, що навіть не маючи власної державності ми не раз мали національну армію. Армія не раз була єдиним виразником національної ідеї.

Запорізька Січ в часи Речі Посполитої. Січові стрільці у Першу світову війну — українське військо, яке з‘явилося на чотири роки раніше Української Революції. Українська Повстанська Армія — високо організоване повстанське військо формально неіснуючої України.

Сьогодні твердий фундамент українського майбутнього закладає саме армія. Не політики, не дипломати і не бізнесмени, попри всю повагу.

Державу сьогодні об‘єднує військовий дух. Державу об‘єднує вояцтво. Державу об‘єднує по-справжньому українська національна армія.

Сьогодні від українського воїна залежить не лише майбутнє нашої Держави. Від його стійкості залежить доля всієї Європи.

Тож зі Святом Покрови, козаки, повстанці, воїни! Міці та віри в нашу Перемогу над одвічною євразійською ордою!