У Маріупольському гарнізоні його називали «Рембо» за те, що воював «як в кіно» – зі стрілецької та протитанкової зброї. А ще будучи гарним медиком – ніколи не залишав поранених побратимів на полі бою.

Руслан – один із добровольців, який полетів у пекло Азовсталі. Він знав, що дорога туди – «квиток в один кінець», але це його не зупинило.

Під час одного з боїв Руслан втратив частину ноги після точного пострілу із ПТУРу. Тоді у гарнізону вже не було знеболювальних. Операцію на нозі Руслану робили по живому – боєць у цей час спокійно спостерігав за процесом та просив побратимів усе фотографувати.

Місяць тому Руслан повернувся із полону. Днями він прийшов на своє перше за 5 місяців тренування з боксу.
У парі з ним – боєць ССО «Азов» Роман, який втратив кінцівку під час бойового завдання на Запорізькому напрямку.

Це і є сила Азовського Українського духу! Це те, що ніколи не зламати!