Про неймдроппінг і відповідальність 2: Атака клонів.

Мене потішила кількість реакцій на невеличкий відкритий кейс, тож я вирішив поділитися своїм баченням.

Та перед цим, я маю зробити два дісклеймери:

1 - будь-яка модель - це спрощене відображення дійсності, яке підкреслює властивості, важливі для цілей моделювання, і нехтує іншими. Я ціню коментарі, які доповнюють обидва варіанти, але метою не було описати ідеальну комунікацію.
2 - питання кейсу було "з ким особисто вам було б комфортно співпрацювати". Не замовнику, керівнику, спонсору, а вам як підлеглому. Трохи повʼязано з першим дісклеймером.

Отож, мені особисто було б набагато комфортніше працювати з менеджером з варіанту 1. В моїй ціннісній моделі, відповідальність за кінцевий результат вбудована в такі повноваження менеджера, як організація роботи групи, координація, планування і контроль. В більшості випадків з практики, перелічення членів команди дасть протилежний ефект - гавернанс борд може взагалі не знати цих людей. Крім того, ми позначаємо кінцевий результат, вже покладаючись на те, що необхідна робота з його аналізу виконана за лаштунками, отож, для стейкхолдерів це знову-таки зайва інформація. Ну і, звичайно, мені ближчий фактаж (події А, Б та В) замість політичної води і речень, які можна викинути зі звіту без втрати кінцевої інформації.

Мені однозначно було цікаво почитати бачення аудиторії, дякую за це! Тепер ви також трохи більше дізналися про мою систему мислення.

#beardthink