Про точку зору і приїжджих.

У динамічному світі управління організаціями велике значення має точка зору на зміни. Незважаючи на те, що майже не існує організацій без менеджерів, топ-управлінці продовжують запрошувати зовнішніх консультантів то провести стратегічну сесію, а то й займатися організаційним дизайном. Це стається тому, що вони вірують у т.з. етичну перспективу.

Це не про правила поведінки, а про точку зору на групу людей, яка полягає у використанні вже відомих стандартів, прикладів чи теорій до пояснення того, що відбувається. Як правило, зовнішні консультанти приходять в організацію зі своїми фреймворками, які і намагаються весело натягнути на реальність. Реальність, що набагато складніша за будь-який фреймворк.

Але є ще один погляд, рівнозначно важливий - емічна перспектива. Емічний об'єктив відображає внутрішню культуру, мову, досвід тих, хто глибоко вкорінений в організації. Ці люди, чи вони фахівці на передній лінії, або довго працюють у команді, мають глибоке розуміння культури організації, її динаміки та унікальних викликів.

Найкорисніший підхід до покращення організацій - це не "або-або", а "і-і" стратегія. Емічний та етичний погляди повинні працювати разом. Але - застосовувати їх мають саме внутрішні менеджери, ті, хто розуміє внутрішні робочі процеси організації. Набагато простіше навчитися кращим практикам і адаптувати їх до своїх організацій, аніж застосовувати їх, не знаючи реалій зсередини. У своїй доповіді на конференції Agile Rock Conference, Хенрік Кніберг підсвітив поняття out-of-town coach - коли оточений ефектом німбу зовнішній консультант просто озвучує те, про що роками говорили співробітники всередині і отримує визнання за вирішення проблеми. Саме тому я вважаю, що якщо в організації є менеджери, вони мають бути рушіями змін. Вони мають отримати таку можливість.

Інакше вони працюють дарма.

#beardthink