Про менеджмент і інтеграцію в культуру.

Давнє повірʼя говорить, що компанія має наймати, зокрема, людей, що підходять до поточної культури, шукати той самий culture-fit. Як раніше нормою було тестове завдання в якості першого раунду відбору, так зараз останнім раундом є ціннісне інтервʼю, воно ж culture-fit interview. Зважаючи на те, що такі інтервʼю проводять керівники дуже високих рангів, це ще й недешеве заняття. Та чи має воно сенс?

На мій погляд, це повністю опціональний крок. По-перше, ми наймаємо людей, які будуть робити роботу, задля якої їх наймають - гарна людина то не професія. По-друге, роботодавців цікавить не скільки інтеграція в культуру, скільки навички співіснування в команді. Це можна перевірити не через індивідуальне інтервʼю, а через роботу з командою типу whiteboard challenge. По-третє, менеджерів мають наймати не для підтримки статусу кво, а для його розхитування. Інакше, навіщо вони?

Часто під культурним співпадінням мають на увазі здатність прогинатися, грати в ієрархію, задовольняти керівництво. У мене є досвід відмов на співбесідах зі слабкими керівниками, які прямо говорили, що вони do not think we can coach you the way we work. Це нормально - і їх бажання, і той факт, що висококваліфіковані менеджери в таких компаніях не працюють.

#beardthink #карьера