Про big words і small brains.

Нещодавно побачив біо менеджера в Лінкдіні, яке зазначало, що цей менеджер не використовує big words. Мовляв, все можна пояснити просто і без професійної лексики. Я повністю не погоджуюся з таким твердженням.

Я і сам не дурень використовувати метафори для доведення власних думок, неодноразово отримував зворотній зв‘язок про те, що можу дуже образно пояснювати прагматичні речі. Та річ у тім, що є певний базовий набір термінів і концепцій, які треба розуміти просто тому, що вони складають кістяк бази знань у професії. Точно як розробники не мають ховати терміни типу АРІ за цікавими, але довгими метафорами, так і менеджери мають чітко доносити свої думки, особливо, коли комунікація йде на рівні peers.

Наприклад, якщо мої колеги намагаються запровадити оцінку в балах історій користувачів в тільки-но зібраній команді, я використовую термін calibration workshop для того, щоб вказати їм на необхідність вирівнювання очікувань, перш ніж команда зможе використовувати інструмент. Або при старті проєкту я складаю Статут проєкту - не бриф, не презентацію, а саме Статут.

За великим рахунком, це мої власні критерії професіоналізму оточуючих мене менеджерів. Ніхто і не казав, що бути менеджером проєктів - це просто, чи що це робота для всіх. Якщо ви називаєте виделку «незвичайним тризубом, за допомогою якого можна їсти тверду їжу достатнього розміру», це не робить вам честі, ви всього лише не знаєте слова «виделка».

#beardthink