Але зараз я хочу поговорити не про ці історії, а про те, як нам треба ставитися до помилок в принципі.
Я не люблю слова "факап" чи "фейл". Від них якось несе приреченістю. Як на мене, в розробці усе, за що тебе не звільняють учорашнім днем — не факап, а так, пройоб. От пропоную надалі цей термін і використовувать.
Моє покоління не вчили працювати зі своїми помилками. Якщо не помітили — люкс, якщо помітили — от тоді й будемо щось рішать. Головне — не відсвічувати. Тому життя свого часу підготувало для мене багато цікавих та пізнавальних уроків, яких можна було уникнути, якби не та совкова ментальність.
Спочатку життя навчило мене визнавати помилки, і лише згодом воно мене навчило аналізувати помилки та робити висновки — і, що головне, враховувати їх у майбутньому
В розробці це так само важливо, як і будь-де. Бо якщо на дрібних косяках не робити саморефлексію, то одного дня пройоб таки стане факапом рівня "Срака-мотика". А воно нам треба?
А зараз я трошки відступлю від теми. Учора в готелі випадково ввімкнув «Аполон-13» з Томом Генксом. Ніколи його не бачив, і тут раптом втягнувся по самі вуха. Фільм крутий, але ще цікавіша сама історія програми.
Першою дісталася Місяця одинадцята місія — «Аполон-11». А все, що було до того, для стороннього глядача — одна суцільна низка невдач. «Аполон-1» взагалі закінчився трагедією: під час випробувань на стартовому майданчику згорів увесь екіпаж. Інші місії зі сторони теж могли виглядати невдачами: то не злітали, то вибухали, то ламалися по дорозі.
Але насправді кожна така поразка ставала цеглинкою для майбутнього тріумфу. Після кожного пройобу інженери розбирали все до гвинтика, враховували кожну деталь і закладали фундамент для наступного кроку. Саме завдяки цій рутинній роботі людство зрештою висадилося на Місяці.
До речі, не завжди наші факапи — саме наші. Причина, що призвела до майже катастрофи з "Аполон-13"? Одна маленька бракована котушка в електричній схемі в системі подачі кисню.
Тож, по-перше, сприймайте робочі пройоби не як кінець світу, а як шанс вирости.
А по-друге — спробуйте аналізувати навіть невеличкі провтики, бо так формується звичка, що врятує вас від справжніх катастроф.
Підсумуємо: пройоб без аналізу — це запрошення до наступного провалу, а от пройоб з ретроспективою — перетворюється на досвід.