16 серпня 1995 року, рівно 30 років тому, світ побачила перша версія бравзера, що докорінно змінить світ веброзробки, стане домінуючим на роки, а згодом впаде в стагнацію, стане посміховиськом і зрештою порине в забуття. Але внесок його у розвиток вебу назавжди залишиться визначним та таким, що сформує світ Всесвітньої павутини на багато років.

Мова про Internet Explorer. Так, так, той самий IE, про який багато з вас знає лише з жартів про "бравзер для скачування Chrome". Але колись він міцною хваткою тримав ринок.

Саме в IE3.0 зʼявилася повноцінна (на той час) підтримка CSS, без якого сучасна веброзробка навіть не уявляється. І саме завдяки IE ця технологія набула такого поширення та популярности.

До речі, тривалий час саме IE був "тим самим" бравзером для MacOS, про що я вже свого часу писав. Ну й годі казати, що для мільйонів користувачів Microsoft Windows він був єдиним бравзером. Не через те, що інших не було, а через надзвичайно вдале рішення — інтегрувати його в систему. Навіщо тобі щось інше, коли віконце у дивовижний світ Всесвітньої Павутини вже тут, ось, працює, і майже весь Інтернет "найкраще працює в IE"?

Беззаперечний переможець Перших Бравзерних Воєн, він спочивав на лаврах, однак час не стояв на місці, і доволі швидко учорашній переможець, що тріумфально витіснив Netscape Navigator, опинився в ролі аутсайдера.

Не тому, що був поганим бравзером, а через спірні й, на сьогоднішній погляд, відверто безглузді рішення керівництва, що, будучи впевненим в повному домінуванні, заморозило розробку на довгі роки.

А коли стало зрозуміло, що відставання вже занадто критичне, було вже пізно. На ринку зʼявилися нові гравці, молоді, зухвалі, що не боялися експериментувати, швидкі, рішучі. І корпоративна машина виявилася просто не в змозі наздогнати цей потяг.

Однак не варто забувати і його здобутки. Без XHR та innerHTML ми б не мали динамічних сторінок та AJAX, що стали підґрунтям для буму SPA. Без ContentEditable ми б не отримали Google Docs та Notion. Та й перша робоча імплементація CSS Grid зʼявилася теж в IE, а саме в IE10.

Однак, попри стрімке падіння на ринку популярних бравзерів, IE продовжував своє життя, хоч і без розвитку на мільйонах корпоративних компʼютерів, ба більше, неймовірна кількість спеціалізованого софту, наприклад банківського, була написана в повній інтеграції з тим же ІЕ6 через інтеграцію з ActiveX.

Офіційною датою смерті ІЕ вважається 15 червня 2022 року, коли Microsoft припинила підтримку IE11.

І хай там як, цей бравзер заслужив своє місце у залі слави Інтернет. Хтось памʼятає його як першого провідника до світу вебу, хтось як нестерпний біль, на який треба було постійно зважати та підтримувати в буремні 2010-і, хтось — як бравзер, завдяки якому доступ до інтернету став відкрився для мільйонів та мільйонів користувачів.

А хтось дивитиметься глибше і розумітиме, що без нього сучасна веброзробка була б геть зовсім іншим явищем. Кращим? Гіршим? Нам того не знати. Але подякувати Internet Explorer усе-таки варто. Бо і його здобутки, і його помилки крок за кроком, цеглинка за цеглинкою збудували для нас цей дивовижний світ веброзробки.

@babichdev