Спи, мій милий, закривай очі,
Я малюю коло серед ночі.
Сиплю білу сіль на чорний поріг,
Щоб чужий не ступив на нього ніг.
За вікном туман яром стелиться,
Скоро, милий, все перемелеться.
Ти набирайся сили уві сні,
А я віддам твої тривоги цій пітьмі.

Приспів:
Прийди, Сірий, прийди, брате,
Сядь у ногах коло хати.
Стережи його сон від біди,
Замітай хвостом всі сліди.
Своїх — не чіпай, собою зігрій,
Чужих — розривай, кров їхню пий!
А-а-а, люлі-люлі...
Вовчі очі — дві зозулі...

2
В темнім лісі, у глибокім яру,
Я збирала для них сон-траву.
Хто прийде до нас із лихим мечем,
Той засне навіки під цим кущем.
Не будитиме їх сонце ясне,
Лиш сира земля їх, милий, притисне.
Спи, козаче, хай тобі насниться
Чисте поле і жива водиця.

Сіль — в очі.
Камінь — в груди.
Хто прийшов зі злом —
Того тут не буде.
Замикаю коло.
Замикаю ліс.
Щоб тебе, мій милий,
Жоден біс не згриз.
Зуб за зуб.
Сон за сон.
Вовчий закон