Міжнародний конгрес-центр у Берліні — один із найвизначніших еталонів архітектурного хай-теку та космічного футуризму 70-х років, зведений у 1973–1979 роках за проєктом німецького архітектурного дуету — подружжя Ральфа Шюлера та Урсуліни Шюлер-Вітте.

Цей монументальний комплекс довжиною 320 метрів розроблявся як амбітний символ технологічної потужності Західного Берліна часів Холодної війни. Архітектурне обличчя будівлі визначає суворий металевий силует із облицьованим сріблястим алюмінієвим фасадом та винесеними назовні несучими сталевими конструкціями. Щоб захистити внутрішні простори від шуму й вібрацій розташованих поруч автобанів і залізниці, архітектори застосували унікальну інженерну концепцію «будівлі в будівлі». Таким чином конференц-зали розміщено на автономному фундаменті та ізольовано від зовнішнього алюмінієвого «панцира».

Усередині будівля зберегла аутентичну естетику ретрофутуризму з її геометричними світловими панелями, закругленими металевими елементами й панелями керування, які надають інтер'єрам вигляду кают космічного крейсера.