москалі діють в принципі за знайомим шаблоном. Діють системно. Знайши хороше рішення - реактивний шахед - масштабували, працюють. Змушують доганяти, шукати протидію. Поки не вдається належним чином працювати із загрозою - завдають шкоди.

Тобто постійно нарощують і масштабують. Тиснуть таким чином, щоб довести нас до точки, де ми не зможемо опиратися.

На підході очевидно масштабування дешевих легких крилатих ракет на сотні кілометрів. Очевидно будуть полірувати ними всі прикордонні райони і райони в тилах де зможуть дістати. Також будуть нарощувати. Також потрібна буде системна протидія.

На фоні цього і на фоні того, що попри всі проблеми, СОУ непогано бʼються, маємо дві крайнощі.

Одні як мантру повторювали те, що «росія не зможе» і т.д., так наче все вже вирішено. З іншого боку консерви у кризовий момент заспівали з вимогою фактично здатися. Адже москалі відкрито говорять, що будуть воювати далі в діють таким же чином.

Тим, хто не співвідносить себе з консервами і кому не пофіг в якій країні він буде жити, треба відмовитися від мантри про те, що «росія не зможе», а закатати рукави й працювати. Бо якщо опустимо руки, то зможе. Страх тих, хто має повноваження приймати і реалізовувати рішення, образити тих, хто ображений самим фактом нашого існування, вже давно треба було запхати собі куди подалі. Але боюсь наша доля знову в руках вузького кола обмежений і й так уже втомлених людей.