П’ять прицільних пострілів, впритул, під час виходу з дому. Людина помирає на місці, вбивця тікає без свідків, як у підручнику.
Офіційно спецслужба не називає ім’я загиблого, але журналістські джерела та колишні колеги підтверджують, це був саме Воронич. Офіцер, який з 2014 року боровся з ворогом і допомагав будувати ті напрямки в Службі, що сьогодні створюють великі проблеми російським операціям.
Його смерть, це не випадковість. Це не побутова історія. Це чіткий удар, як за старими методичками КДБ. Тихо, швидко, без слідства, без свідків, без зайвих слів.
Зараз поліція розслідує справу, відкрито кримінальне провадження. На місці працюють слідчі, кінологи, оперативники. Така робота, не проста. Але важливо, щоб її бачили. Бо коли гине військовий, офіцер, працівник СБУ, суспільство має знати, що це не пройшло повз.
Це не просто трагедія. Це, виклик. І відповідь на нього потрібна не менш чітка, ніж ті п’ять пострілів, якими його вбили.
Люди, які захищають державу - не мають зникати в тиші. Інакше тиша стане звичкою. А це вже небезпека для всіх.