Отже, перший випуск рубрики #Анні_відповідає ☺️
Доброго дня. Цікаво дізнатися з якого Ви міста і скільки Вам років ? ☺️
Доброго 😊 Я живу в місті-герої України, що розташоване на півдні
(тепер здогадуйтесь, в якому саме, бо воно у нас тут не одне 😏). Мені 36 років))
Що стало поштовхом до написання праць саме такого формату (темне фентезі)?
З юності люблю темне фентезі, як жанр. А писати в жанрі, який любиш, завжди легше в силу більшої начитаності. Але є нюанс.
/готуйтесь до довгої розповіді/
Здебільшого я полюбляю
бойове темне фентезі - так зване "чоловіче"
(ми чудово розуміємо, що це дуже умовний розподіл, але стереотипне визначення цього піджанру відповідає моєму смаку і натякає на те, що любовна лінія в таких сюжетах якщо і є, то не перебуває в центрі уваги).
Варто зазначити, що до початку роботи над еротикою у мене вже був творчий досвід в жанрі БТФ. Доволі значний, скажімо так)) От тільки в тих книгах було що завгодно, окрім любовної лінії в загальноприйнятому сенсі, бо я вважала, що взагалі не вмію прописувати її так, щоб і читачам подобалось, і мій внутрішній критик не сидів з фейспалмом.
Спойлер:
я й досі подекуди дуже довго розмірковую над тим чи іншим сюжетним ходом. Адже для мене важливо самій повірити в те, що персонажі дійсно можуть так вчинити не просто за велінням авторської лівої п'ятки, а згідно з власною внутрішньою логікою та відповідно зовнішнім обставинам історії. Ну а потім залишається тільки сподіватися, що читачі цю логіку побачать, зрозуміють і пробачать 😂До еротики мене, несподівано, підштовхнув мій же чоловік 😂 Але для початку невеличка передісторія.
Коли я закінчила роботу над своїм БТФ-циклом і зрозуміла, що деякі з читачів таки хочуть хоча би наостанок, як не канон, побачити лямур між головними героями... Я подумала, взяла та й написала до циклу невеличке оповідання-доповнення. Еротичне. Виправдавши цей взагалі не властивий мені вчинок тим, що краще про це напишу я з максимальним дотриманням характеру героїв, ніж це зробить хтось інший, а потім ще хтось покаже це мені, і я злягу з гострим нападом іспанського сорому 🫣Так от. Коли я прийшла на Букнет зі своїми творами в піджанрі БТФ, то стикнулася з сумною реальністю - поціновувачів його на сайті... Небагато, скажімо так. Чоловіку набридло моє ниття на цю тему, тому він взяв та й сказав: "А ти спробуй написати в
популярному жанрі так, щоб подобалось не лише тобі. Найгірше, що станеться - книга просто не зайде читачам, та й все. Але ти принаймні спробуєш".
Покрутивши цю думку на всі боки, я зрозуміла, що писати СЛР чи легке-позитивне-гуморне фентезі я не потягну, взагалі далекі від мого письменницького характеру жанри. А от темне фентезі - цілком, суто через власні вподобання. Але треба ж, щоб і наявним читачам на сайті було цікаво.
Просто любовне темне фентезі? Є ризик, що цього словосполучення випаде слово "любовне", не гарно вийде. Тому врешті-решт вчинила в стилі "горить сарай - гори й хата". Вирішила - якщо експериментувати, так на повну, згадавши оте невеличке оповідання, яке я колись писала з червоними від ніяковості щоками 😂
Але легкі шляхи не для мене (
девіз всього мого творчого життя 🫠), тому роботу в піджанрі ЕТФ почала не зі знайомства з топовими на той момент творами сайту, а пішла суто за власним чуттям - так, як звикла за БТФ. Проробила світ. Продумала персонажів, їхню логіку та світосприйняття.
І тоді вже почала писати, щиро очікуючи, що книга провалиться через мою, м'яко кажучи, незначну начитаність в жанрі ЕТФ і любовному загалом, до якого я ризикнула влізти.
Це вже під час написання я зазирала до чужих книжок, щоб оцінити межі... кхм, прийнятності деяких моментів конкретно на Букнеті. А зрештою то був чистий експеримент. Він виявився вдалим, з того моменту й пишу в цьому жанрі ☺️
