Всім привіт, з вами нова рубрика Інтервʼю з автором 📚
Сьогодні в нас в гостях Анні Флейм (вона ж Анна Алаіс), авторка 23 творів на букнет 😼
1. Як почався твій письменницький шлях?
Якщо маєш на увазі перший публічний досвід, то це було років двадцять тому.
Тоді я грала в одну онлайн-гру, й адміністрація викотила оновлення, яке дуже не сподобалося багатьом гравцям. Мені воно теж не сподобалося 😅 Але я зацікавилася іншим аспектом: новина була подана в літературному стилі, і я замислилась про те, як до цього взагалі все могло дійти. Почала подумки розкручувати клубочок, записувати це...
Так із первісно запланованого оповіданнячка вийшов твір на 600 тис. знаків, здається😂
І технічно це був фанфік, адже за основу я взяла вже наявний всесвіт.
Тодішня адміністрація вельми лояльно ставилася до цього, на офіційному форумі навіть окрема творча гілка була - гравці її любили та часто відвідували в пошуках чогось цікавенького або для демонстрації власної творчості. Хто там публікувався, робив це по главах. І мої читачі з нетерпінням очікували на кожну наступну, розмірковували над можливими поворотами сюжету... Все, як на Букнеті, загалом 😉
Власне, після першого успіху я зрозуміла, що хочу й надалі творити - але вже власні світи. Хоча насправді я цього ще з дитинства хотіла, адже завжди любила щось вигадувати на основі прочитаного чи побаченого. От тільки одного бажання для мене виявилося замало - для плідної роботи знадобилася ще й впевненість у собі.
І саме досвід з форумом дав мені цю впевненість.
2. З яким своїм персонажем ти б не хотіла опинитися в одній кімнаті за жодних умов?
З жодним, якщо він чи вона знає, хто я 😂
Практично кожному з моїх персонажів є, що мені пред'явити. А далі різними будуть лише наслідки - залежно від того, що вміє персонаж 😏
Як авторка, перш за все, темного фентезі (і не важливо, любовне воно чи ні), я проводжу своїх героїв крізь такі випробування, що будь-яка зустріч зі своїми незламними страждальцями може погано для мене закінчитися 😅
Але якщо все ж когось обирати...
Мабуть, це Ліам Лотт - з протагоністів ("В обіймах привида"/"Поцілована некромантом")
І Одвічний - з антагоністів ("Недоторкана").
3. Якби ти могла змінити долю одного свого персонажа, хто б це був і як?
Астард Лотт, батько Ліама. Старий і гордовитий некромант, який за життя скоїв чимало лихого та неправильного, але наприкінці все ж зумів спокутувати провину хоча б перед власним сином.
Його доля... Скажімо так, це перший випадок, коли я буквально плакала, прописуючи фінал його сюжетної арки. Адже чудово розуміла, що його вчинок - величний і жертовний - зробить боляче людині, якій він хоче допомогти.
Але іншого виходу не було, тим і прекрасний цей фінал.
Тому, як би мені не хотілося змінити його долю - я навіть не розмірковуватиму, як би це можна було б зробити. Долі всіх моїх персонажів є логічним наслідком низки певних вчинків за певних обставин. Змінювати це - ламати логіку оповіді, прописаних характерів та світу загалом, а я цього дуже не люблю 😏
4. Чи часто ти в своїх історіях відсилаєшся на існуючі місця, події чи людей, навіть якщо не прямо?
Практично ніколи. Фентезі дає мені максимальну свободу, тому не бачу сенсу прив'язуватися до нашої реальності. Можу хіба що передати головним героям особистий досвід сприйняття тих чи інших місць, подій або людей, але саме свідомих відсилок у мене немає.
Втім, це не виключає появу в історії алюзій, спричинених збігом обставин, чиї відповідники є і в нашій реальності 😏
Post #850
244
