Навіть не віриться, що "Полум'я та попіл" вже приблизно за два тижні (можливо, трохи більше) буде завершеним. Що точно можу сказати: ця історія чомусь далася мені важче, ніж попередня.

Можливо, тому що характер Ерзебетти особисто мені все ж ближчий, ніж Айріналь. Можливо, через те, що Айрін - доволі "сіра" героїня за своєю мораллю (хоч і не без певних етичних норм). А може й просто втомилася "варитись" в одному світі дві дилогії поспіль.

Хай там як, сподіваюсь, що майбутній фінал вам сподобається 😉