короче. Якщо кратко,то я зараз на дуже ядерних препаратах,від яких жахливі побочки. То препарати для тих,кому більше нічого не допомагає, там один експериментальний препарат (prucalopride), якщо він не зможе мені допомогти,то тоді у мене залишається лише один варіант–повне видалення товстого кишечника і ілеостома (чого я насправді хочу,бо не можу більше так страждати.) Також якщо я не наберу вагу до серпня то мені зроблять іншу операцію і поставлять еюностому (трубка для харчування яка ставиться в тонку кишку). Через ліки я сплю по 20 годин на день,не можу навіть з ліжка вставати зовсім. Малюю на мобілі,наприклад оце⬆️
Мене виписали. Не хочу розповідати який пиздець мені довелося перенести,і який ще прийдеться перенести. Я знаю що я скоро повернусь у лікарню.
Краще розкажу про ці скетчі. Я здається ніколи не розповідала що Мія дуже сильно цікавиться громадським транспортом. Це пішло від її батька, який був власником компанії по виробництву громадського транспорту. Її мрією було прокатитись на одній специфічній моделі трамвая до того як вона була списана,але це їй так і не вдалося. Оскільки Мартин типу урбан експлорер та діггер вони дещо розділяли інтереси, лазили у закинуте депо зі списаним транспортом,і тд. #Сомнум_скетч #Сомнум_лор
кароче я у лікарні Лейпцизської університетської клініки Мене тут годують через нос та через вени Такий ось прикол. Мене скоріш за все з цією трубкою додому і відпустять
