«Масштаб забруднення територій вибухонебезпечними предметами наближається до того, що ми востаннє бачили під час війни у В’єтнамі».
The Guardian опублікувала великий репортаж із Харківщини про розмінування територій, які перебували під російською окупацією. Радник ООН із протимінної діяльності Пол Геслоп попереджає, що ситуація стає дедалі складнішою через масове використання безпілотників. Вони дозволяють дистанційно встановлювати вибухові пристрої далеко за межами традиційних мінних полів. Особливу небезпеку становлять російські міни ПОМ-3, які реагують на вібрації від кроків людини. Через загрозу їхнього застосування фахівці HALO Trust змушені відмовлятися від роботи в окремих населених пунктах.
Водночас Україна перетворилася на один із головних майданчиків випробування нових технологій гуманітарного розмінування. Роботизований комплекс DMR-7 за допомогою стисненого повітря розчищає ґрунт навколо підозрілих предметів приблизно за п’ять хвилин замість 45 хвилин ручної роботи. Додатково використовують безпілотники, георадари та штучний інтелект для пошуку й ідентифікації вибухонебезпечних предметів. Від початку повномасштабного вторгнення міжнародні партнери спрямували на гуманітарне розмінування України близько $1,5 млрд.
Однак технологічний прогрес випереджає можливості державного управління. За фінансовий рік, що завершився в березні 2025-го, лише HALO Trust витратила на роботу в Україні майже £50 млн. Для порівняння, бюджет української державної програми очищення сільськогосподарських земель становив £28,6 млн.
Відповідальність за розмінування розподілена між кількома державними структурами, а спроби змінити законодавство наштовхуються на відомчий спротив. Заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний визнає, що частина установ не хоче втрачати свої повноваження.
У результаті Україна, яка через масштаб російського мінування змушена розробляти й випробовувати технології, потенційно важливі для всього світу, стикається з власними адміністративними обмеженнями. Нові машини здатні прискорювати розмінування в рази, але їхнє широке впровадження залежить також від законодавства, фінансування та готовності державних відомств змінювати усталені процедури.