Основна війна путіна цього і наступного року - це війна за фрагментацію ЄС, крах нинішніх еліт в ключових економіках Євросоюзу, зростання панічних настроїв серед громадян Німеччини, Франції, Італії, Польщі, допомога з перемогою на виборах політичних сил, готових на діалог з рф на умовах рф.

В нас ці політичні сили називають популістичними. Для досягнення своїх цілей росія буде проводити гібридні операції, включно з диверсіями, а машина пропаганди має максимально лякати європейців, і перекладати вину на Україну як в економічних так і в безпекових негараздах ЄС.

Політична фрагментація ЄС, на думку росії, має допомогти їм позбавити Україну допомоги, у тому числі фінансової, або ж загальмувати її. Така логіка дій нашого ворога.

Втім, вона дещо ламається, оскільки навіть ті політичні сили, які вважаються «дружніми до рф» у Європі, у випадку отримання влади змінять свій популізм на реальну політику. А реальна політика - це врахування безпекових загроз. росія ж є саме загрозою для ЄС, ніж навпаки. У настрої щодо росії серед європейців точно не будуть позитивними ще дуже і дуже довго, які б зусилля на це не витрачав режим путіна.

Збереження коаліції навколо підтримки України - це стратегічний і безпековий інтерес Європи, на який не впливає політичний популізм та заяви.

Але з суспільною думкою в країнах ЄС дуже важливо працювати, бо вся політика витікає з суспільного запиту. Підтримка України має і може залишатися на високому рівні попри зусилля росії.