⁩ ⁨«НА ПІВ ДОРОЗІ ЗДАВАТИСЯ НЕ МОЖНА»

Євгеній - ровесник української Незалежності, 1991-року народження. До великої війни його руки звикли до гарячого металу та важкого молота - чоловік займався художньою ковкою у селі Любарці на Бориспільщині.
Сьогодні він сержант, санітарний інструктор медичного пункту мотопіхотного батальйону 32 окремої механізованої бригади з позивним «Док».
Горно та наковальню він змінив на сумку медика та турнікети, але принципи залишилися ті самі: сталь має бути міцною, а робота - бездоганною.
Зараз «Док» - черговий медик полігону. Його робочий день триває від світанку до заходу сонця. Поки новобранці проходять адаптацію, Євгеній пильнує за кожним їхнім рухом.

Його шлях у такмеді почався ще у 2019-му в навчальному центрі «Десна». З перших днів повномасштабного вторгнення він був у строю.
Після поранення під Торецьком у 24-му «Док» отримав обмеження, але без діла не сидів. Минулого року на Покровському напрямку він виходив на вогневі позиції — «полював» на ворожі FPV-дрони. Каже, кілька штук з гвинтівки «приземлив» успішно.

На питання про втому чи тих, хто намагається уникнути служби, Євгеній відповідає з притаманним йому спокоєм.

«Всі втомилися. Але сидіти й чекати, поки прийдуть діти депутатів або поки ворог з’явиться на околиці твого міста - це шлях у нікуди. Коли вони прийдуть до тебе в хату, буде пізно. Це не гра, де можна натиснути "паузу". Тим паче, мене ніхто не змушував - я пішов сам. Я не хочу, щоб ця війна дійшла до моєї доньки, до моїх батьків».

Його головне кредо сьогодні звучить залізно, як і та ковка, якою він займався раніше:

«На півдорозі здаватися не можна. Якщо вже почав — треба йти до кінця. Ми йдемо до Перемоги, і все інше не має значення».

9-й армійський корпус

#СвоїЗавждиЧекають

Чоловіки та жінки, долучайтеся до ЗСУ:
✔️https://army.gov.ua/
✔️https://recruiting.mod.gov.ua/ чи
✔️https://lobbyx.army/⁩